є розгалужену систему соціальних ролей її учасників;
5) виникнення в процесі спільної діяльності міжособистісних відносин, що утворюються на основі предметно заданих функціонально-рольових взаємодій і які одержують згодом відносно самостійний характер. Будучи початково обумовлені змістом спільної діяльності, міжособистісні відносини в свою чергу надають вплив на її процес і результати. У соціальній психології спільна діяльність розглядається як головна умова соціально-психологічної інтеграції включених до неї індивідів. Спільна діяльність об'єктивно має багатоцільовий характер, що зумовлено її внутрішньо- і міжсистемними зв'язками. Той факт, що акти індивідуальної діяльності є умовою існування і відтворення як самого індивіда, так і процесів групової активності в цілому, свідчить про взаємопроникнення і взаємозбагаченні індивідуальної та спільної діяльності, про взаємодію індивідуально-мотиваційних та соціально-нормативних умов спільної діяльності.
1.1 Ознаки і структура спільної діяльності
Ознаки - відмітні особливості.
До ознак спільної діяльності належать:
- єдина мета учасників діяльності;
- загальна мотивація;
- об'єднання індивідуальних діяльностей (утворення єдиного цілого);
- поділ процесу діяльності на окремі функціонально пов'язані операції та їх розподіл між учасниками;
- узгодження індивідуальних діяльностей учасників (сувора послідовність операцій). Вона досягається за допомогою управління
- управління (важливий ознака спільної діяльності);
- єдиний кінцевий результат;
- єдиний простір і одночасність виконання індивідуальних діяльностей.
Психологічна структура спільної діяльності
- загальна мета - це ідеально представлений загальний результат, до якого прагне спільність індивідів. Загальна мета ділиться на приватні і конкретні завдання;
- загальний мотив - це сила, спонукає індивідів до спільної діяльності;
- спільні дії - елементи діяльності, спрямовані на виконання поточних завдань;
- загальний результат.
1.2 Стратегії поведінки і типи взаємодії
У спільній діяльності використовується три типових стратегії поведінки її учасників:
- сприяння цілям інших учасників;
- протидія;
- ухилення від взаємодії.
Типи взаємодії:
- співпраця;
- протиборство;
- ухилення;
- односпрямоване сприяння (1 сприяє, інший ухиляється);
- односпрямоване протидія (перший протидіє, інший ухиляється);
- контрастне (1 сприяє, інший протидіє).
1.3 Властивості суб'єкта спільної діяльності
Виділяється 6 властивостей суб'єкта спільної діяльності, які взаємопов'язані:
а) цілеспрямованість групового суб'єкта діяльності (спільність індивідів) - прагнення до основної цілі;
б) вмотивованість - активне, зацікавлене...