свою. p> Заповіді не зберігати,  
 ............. сотворив. 
  - О, бач, Єво, 
  Смутна жено, 
  Було жити, не грішіть; 
  Вибачай ж тепер. p> Лучче Було в раю жити, 
  Солодкі яблука в роті йміть. p> Тепер треба працювати, 
  Щоб кавалок хліба мати 
  До самої смерти. 
  зачати Адам розмішлять: 
  Як бі нам хліба дістати: 
  Укопать я не вмію 
  І не знаю, что посію, 
  Бо не маю чого. 
				
				
				
				
			  Янгол до ньом явився: 
  - Іди, Адамі, повчитися, 
  Візьми заступ та Нагнись, 
  Копай землю, потрудіться, 
  Та побачиш, что тобі Вроди, 
  Проклята Єва и змія, 
  Що велілі війта Із раю, 
  І по пущі блудіті, 
  І в сірій земли жити 
  За конець віку В». 
   Легенди на В«Плачі АдамаВ» почти НЕ спіняються, потім на внутрішню набагато докладніше говорять про життя дерло людей по вігнанні з раю и про рукописання, дане Адамом дияволу. За легендою, Записані у м. Куп'янськ, вігнані з раю прабатьки сіли проти Райське дверей и гірко оплакувалі свой гріх и колішнє блаженство. До усвідомлення про гірку Втрата домішувалась осторога за самє життя свое, страх смерти. Свячень на сторожі біля дверей раю янгол чув ридання Адама и Єви, бачив їхній страх; зглянувся ВІН на лиху долю дерло людей и сказавши Богові про їхнє сумне стійбище. Боже, не маючі наміру довести Адама и Єву до полного розпачу, велів янголу переказаті їм, щоб смороду взяли біля Райське порогу земли, змоченої їхнімі сльозами, и Цю землю посіялі. Там, де посіяв Адам, виросло Зі сліз его, змішаних Із землею, пшениця, а де посіяла Єва, там виросло коноплі. Отак Перші люди здобули хліб и одяг. 
  У легенді, запісаній у с. Хомутинцях, розповідається таке про початок землеробства и водночас про создания коня. 
  Розсердівся Адам, что Господь Вигнан его з раю. Копає землю та й Не каже: В«Господи, Допоможи!В» А чорт радіє з того. Отож, что Адам скопає за день, чорт уночі поперекідає вновь догори травою. Адам копає на Іншому полі, думаючи, что поле в тому Винне: копає та й копає, а вранці глянь - на полі вновь трава зеленіє, Ніби воно й Не було скопане. Бівся ВІН, бідолашній, побівався, а тоді зітхнув до Господа Бога та й каже: В«Господи Боже, Допоможи мені!В» І як ВІН Промова це, так та земля, якові ВІН копав, и зачорніла Смуга. Помолився Адам Богові й почав засіваті. Колі засіяв, то запрягся сам у борону й волочити. Та так Йому Важко ту борону тягті, а чорт сидить позаду на бороні та й сміється. Поглянув на всі це Господь и каже Своєму янголу: В«Бачиш того чорта, что на Адамовій бороні?В» - В«БачуВ», - відповідає янгол. - В«Тож піді, - каже, - та зроби з того чорта коня для АдамаВ». Янгол и Пішов, та як закину на чорта обротов, так Із нього й стала коняка. Тоді янгол каже Адаму: В«Розпрягайте, Чоловіче, та запрягай коня: Господь Дає тобі худобину В». 
  Легенда, записана в Куп'янсько повіті, говорити, что коли диявол через ...