у власністю на засоби виробництва (раби - рабовласники, феодали - селяни, буржуа - пролетарі). При цьому клас експлуататорів завжди знаходиться в абсолютній меншості, що ставить перед ним завдання постійно захищатися від невдоволення експлуатованого більшості. Саме для вирішення цього завдання і створюється держава - організація, головна функція якої полягає в придушенні опору експлуатованих мас. І неважливо, в якій історичній формі існує держава - рабовласницької, феодальної або буржуазної. Суть його одна: держава - це машина придушення, знаряддя гноблення в руках економічно панівного класу. Держава, звичайно, виконує і безліч інших функцій. Але всі вони другорядні і суті держави не виражають. Таким чином, держава - це В«продукт і прояв непримиренності класових протирічВ» (Ф. Енгельс). Але раз держава зобов'язана своєю появою виникненню класів, приватної власності та експлуатації, то із здійсненням соціалістичної революції і побудовою безкласового суспільного ладу воно втратить свою необхідність і поступово відімре. p align="justify"> Існує і безліч інших концепцій походження і сутності держави [3, с. 126].: p align="justify"> органічна теорія О. Конта і Г. Спенсера, в якій ріст і розвиток держави уподібнюються аналогічним процесам, властивим будь-якому живому організму;
теорія насильства Л. Гумпловича, в якій держава виникає як апарат примусу завойовників над переможеними племенами;
психологічна концепція (Г. Тард), в якій поява держави виводиться з схильності людини до колективного способу життя, його психологічної потреби наказувати і підкорятися, шукати авторитету, чиїми вказівками можна було б скористатися і ін p>
Однак вплив цих концепцій сьогодні невелика. Множинність різних варіантів пояснення феномена державності, мабуть, потрібно вважати свідченням високої складності цього явища, наявності у нього часом суперечливих сторін і функцій. Якщо ж вважати, що кожна з представлених концепцій має певну пізнавальну цінність, то в сукупності вони називають основними наступні причини та умови виникнення держави:
природно-історичне ускладнення і диференціація суспільного життя на стадії розкладання родоплемінного ладу, процеси поділу праці, виділення управлінської праці з метою підвищення його ефективності в самостійну галузь;
виникає на основі розвитку матеріального виробництва соціальна і майнова диференціація людей, поява класів, приватної власності, експлуатації;
демографічні зрушення: збільшення чисельності населення, що породжує необхідність в більш складних механізмах координації спільних зусиль і підтримки порядку; перехід від кочового до осілого способу життя (перші держави виникають якраз у спільностей такого типу). p>
Загальних ж шляхів виникнення державної організації життя з виділеним апаратом управління і примусу, по всій видимості, було тільки два (н...