ими доходами, накопиченим матеріальним майном (включаючи житло, предмети тривалого користування і повсякденного вжитку) і кількістю соціальних послуг, що надаються безкоштовно (освіта, медичне обслуговування); найважливішою характеристикою рівня життя людини і сім'ї є обсяг і структура витрат.
Якість життя - комплексна характеристика рівня, а також об'єктивних і суб'єктивних умов життя населення, що визначають фізичний, соціально-культурний розвиток людини, групи або спільноти людей. Якість життя населення даної території або держави визначається рядом економічних, соціальних, техногенних, демографічних, екологічних, географічних, політичних і моральних чинників. Серед об'єктивних факторів - споживання продуктів харчування, житлові умови, рівень зайнятості, розвитку сфери послуг, освіти, соціального забезпечення; серед суб'єктивних - задоволеність людини роботою і життєвими умовами, соціальним статусом, фінансовим становищем сім'ї та сімейними відносинами. Існують класифікації кількісних показників якості та рівня життя населення, які включають такі групи показників, як, наприклад, стан здоров'я, споживання, рівень освіти, праця і її умови, споживання продуктів харчування, коефіцієнт дитячої смертності, структура харчового раціону населення, дозвілля і відпочинок і т.д. p align="justify"> Соціальна політика, як і будь-яка система, складається з суб'єкта, об'єкта, суб'єктно - об'єктних відносин, цілі і механізмів.
Головним суб'єктом соціальної політики держави є сама держава як форма організації влади. Також до суб'єктів соціальної політики належать органи законодавчої і виконавчої влади різних рівнів, роботодавці в державному і недержавному секторах економіки, а також профспілкові та інші громадські організації, які впливають на розробку державної соціальної політики. p align="justify"> Об'єктом соціальної політики держави є населення країни. При цьому в якості об'єкта соціальної політики у вузькому її розумінні є громадяни, не здатні в силу певних причин забезпечити собі достатній для нормального споживання рівень доходів. Об'єктом соціальної політики в широкому сенсі є всі без винятку громадяни. p align="justify"> Як система, вона так само має структурну ієрархію, забезпечується ресурсами і має різні форми прояву в залежності від конкретних ситуацій.
Мета соціальної політики держави полягає в поліпшенні здоров'я нації, в забезпеченні достатнього доходу та соціальної підтримки в певних несприятливих життєвих ситуаціях і, в цілому, у створенні для населення сприятливої вЂ‹вЂ‹соціальної атмосфери в суспільстві.
До завданням соціальної політики відносяться:
? стимулювання економічного зростання і підпорядкування виробництва інтересам споживання;
? посилення трудової мотивації та ділової підприємливості;