зафіксований в тому чи іншому вигляді і виконується більшістю членів групиВ». Сорокін П.А. вказував, що В«в кожній групі є певний порядок взаємовідносин. Цей офіційно груповий шаблон поведінки представляє як би В«кістякВ» групи, на якому далі виводяться інші, більш детальні візерунки поведінки В». Інтегральним чинником всієї соціального життя тут виступає колективний рефлекс. Важливо відзначити, що соціальне життя він розглядав у вигляді нескінченної ланцюгової реакції. Вказуючи на те, що В«кожна соціальна група завжди має в своєму середовищіВ« інакодумців В», але вони часто-густо поводяться згідно з нормамиВ« офіційним В». p align="justify"> Таким чином, Сорокін П.А. описав поняття В«стереотип поведінкиВ», механізм їх дії в соціокультурних групах. Він розглянув і проблему зміни шаблонів поведінки, відзначаючи, що В«моментальна, одночасна і тотожна зміна шаблонів поведінки у всіх членів групи ... майже не данаВ». В кінці 50-х - початку 60-х років у вітчизняній науці починають з'являтися роботи критичного змісту, в яких розглядалися проблеми стереотипізації та стереотипів. В цей же час, вперше у вітчизняній науці були зроблені спроби дати визначення поняттю В«соціальний стереотипВ». В.А. Отрут під стереотипом розумів В«чуттєво забарвлені соціальні образиВ». І.С. Кон дає таке визначення: стереотип - це В«упереджене, тобто не заснований на свіжій безпосередній оцінці кожного явища, а виведене з стандартизованих суджень і очікувань, думка про властивості людей і явищ В». Ю.А. Сорокін визначає стереотип як певний процес і результат спілкування (поведінки) згідно певним мовним (семиотическим) моделям, список яких є закритим в силу тих чи інших семіотики-технічних принципів, прийнятих в деякому соціумі. При цьому семіотична модель, як система В«правильногоВ» спілкування, реалізується на соціальному, соціально-психологічному рівнях (стандарт) або на мовному, соціально-психологічному рівнях (норма). Стандарт і норма існують у двох видах: 1) штамп - надлишково експлікований (роз'яснений) складний знак, 2) кліше - недостатньо експлікований складний знак. У радянській літературі дослідження проблеми стереотипів пов'язане з іменами Шіхірева П.М., Шерковіна Ю.Л., Гаджиєва К.С., Кона І.С., Ядова В.А., Зака ​​Л.А., Кондратенко Г.М і інших. Ці автори грунтувалися на класовому підході, вивчаючи проблему стереотипів, найбільш часто вони визначали соціальний стереотип як В«образВ» або В«набору якостейВ», як досить примітивного або емоційно забарвленого уявлення про дійсність, неадекватно відображає об'єктивні процеси. В даний час більшість російських і західних вчених більш обережно підходять до визначення стереотипу, вважаючи його в основному комплексним утворенням і оцінюючи зміст його не тільки з негативної сторони. Виділяючи, що соціальний стереотип виконує об'єктивно необхідну функцію, дозволяючи швидко і досить надійно категоризувати, спростити соціальне оточення індивіда. p align="justify"> Таким чином, важливо ...