ських цінностей, що володіє совістю і честю, переконаннями та ідеалами, гідністю, почуттям обов'язку та відповідальності.
Ще складніше, ніж з визначенням поняття В«особистістьВ», йде справа з уточненням того, що входить в структуру особистості або в сукупність особистісних властивостей людини. Основні труднощі у вирішенні даного питання полягає в двох речах: у відсутності в даний час єдиної теорії особистості і в наявності традиційного уявлення про структуру особистості. br/>
. ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ Про ОСОБИСТОСТІ
Термін "особистість" використовується в психології, як в широкому, так і у вузькому сенсі. Можна вказати лише кілька загальних положень про особистості, які приймаються майже всіма авторами. "Одне з них полягає в тому, що особистість являє собою якесь неповторне єдність, якусь цілісність. Інше положення полягає у визнанні за особистістю ролі вищої інтегруючої інстанції "(А. Н. Леонтьєв). p align="justify"> Особистість найчастіше визначають як людини, що володіє сукупністю стійких психологічних властивостей визначають соціально значущі вчинки даної людини. У багатьох визначеннях особи підкреслюється, що до особових не належать психологічні якості людини, що характеризують його пізнавальні процеси або мінливі психічні стани, за винятком тих, які проявляються в стосунках до людей і до суспільства. У поняття В«особистістьВ» зазвичай включає такі властивості, які є більш-менш стійкими і свідчать про індивідуальність даної людини. p align="justify"> Особистість - це людина, узята в системі таких його психологічних характеристик, які виявляються в суспільних за природою зв'язках і відносинах людини, є стійкими і визначають вчинки, що мають істотне значення для нього самого і для оточуючих. p>
У психологічних підходах, що беруть свій початок в марксистській філософії, французької соціологічної школі і в деяких інших, під особистістю мають на увазі соціальну якість індивіда. Хоча зазначені підходи можуть суттєво різнитися між собою, перш за все, трактуванням ролі активності самого суб'єкта суспільних відносин у процесах формування його особистості, на перший план неминуче виступає суспільно-історична детермінація цих процесів. Тобто особистість розглядається як цілісність соціальних якостей людини, як продукт історичного розвитку, результат включення людини в соціальну систему за допомогою спілкування і діяльності. p align="justify"> Якщо особистість розглядати, насамперед, як продукт включення людини в суспільні відносини і залучення його до культурних норм і цінностей, то без відповіді залишається питання про джерела самої культури і суспільного розвитку. Людина не тільки споживає матеріальні і духовні цінності, але і сам робить в них вклади. Ці вклади тим крупніше і значніше, ніж значніше особистість людини. Тому в ряді філософських і психологічних напрямів (персоналізм, гуманістична психологія, екзистенціалізм та ін)...