озраховував на клінічні дані, то сьогодні - часто на технічні засоби і лабораторні дослідження. Це ставить лікаря в нові умови з урахуванням його розумових і моральних рис. p align="justify"> Таким чином, в умовах науково-технічної революції в роботі лікаря ветеринарної медицини можна виділити наступні особливості:
відносини лікаря і хворого стають все більш опосередкованими;
лабораторні методи дослідження хворого вимагають від лікаря розвиненого лікарського мислення;
до обстеження та лікування хворих залучається велика кількість технічних засобів, якими повинен досконало володіти лікар;
увагу лікаря перерозподіляється між хворими тваринами і аналізами;
вузька спеціалізація знижує здатність сприйняття організму як єдиного цілого.
Все це призведе до того, що лікар менше уваги приділятиме особистими спостереженнями, ретельному дослідженню хворого пацієнта і повністю буде посилатися на фактичний матеріал - лабораторними даними, які раніше мали допоміжний характер. Він поступово починає забувати, що як би не були розвинені техніка та допоміжні засоби обстеження, увагу лікаря постійно повинно зосереджуватися на хворому тварині. Машинна діагностика вимагає детальної класифікації симптомів, підвищує вимоги до кількості та якості професійних знань, до вміння ними користуватися. p align="justify"> У міру розвитку гуманітарної та ветеринарної медицини деякі функції лікарської діяльності, що не мають характеру творчості, передадуться машині, щоб звільнити лікаря для дослідження хворого, розумових операцій типу аналіз-синтез.
В успішному виконанні лікарем своїх обов'язків, особливо при лікуванні тварин, важлива роль відводиться організації робочого місця лікаря та його матеріально-лабораторному оснащенню. Мабуть, настає час, коли багато лабораторні дослідження будуть проводитися безпосередньо в господарствах; при цьому результативність та практичне використання їх, безумовно, підвищиться. А це також вимагає відповідних умов і знань. p align="justify"> Інтенсифікація, індустріалізація тваринництва ставлять перед фахівцями ветеринарної медицини нові вимоги і підходи до організації ветеринарно-санітарних заходів для попередження масових захворювань серед тварин. А нові форми роботи вимагають систематичного підвищення кваліфікації спеціалістів ветеринарної медицини, впровадження більш досконалих методів профілактики хвороб і лікування хворих (аерозольні препарати, нейролептики, анестетики, ножні ванни тощо), а також більш глибокого знання всіх виробничих процесів, щоб ветеринарні заходи стали невід'ємною складовою технології виробництва продуктів тваринництва.
Тому сьогодні лікар не може виконувати своїх професійних обов'язків без постійного творчого зр...