ий визначив основні принципи феодального правопорядку і державного устрою. p align="justify"> Наприкінці ХVII століття казахи не змогли стримати загарбницькі задуми джунгарских правителів. Ці роки ввійшли в історію казахів як роки великого лиха, зламавши підвалини економічного і політичного життя казахського суспільства на довгий час. Казахи понесли катастрофічні матеріальні та людські втрати. Джунгарське навала залишило глибокий слід і в соціальних відносинах казахського суспільства. p align="justify"> Все більше ускладнювалися взаємини казахів з російськими підданими - Уральським козачим військом, калмиками і башкирами.
Казахські ханства перебували в оточенні архаїчних і агресивних держав - Бухарського і Хівінського ханств, Джунгарії. Ця обставина ставило під загрозу існування казахського народу. p align="justify"> Світ на західному кордоні став одним з головних завдань казахських ханів. Казахське ханство потребувало союзі з могутнім північним сусідом - Російською імперією. Цей союз був вкрай необхідний для боротьби з головним супротивником - Джунгарським ханством. Разом з тим, цей союз означав кінець незалежності Казахського держави, перетворення Казахстану в колонію Російської імперії. p align="justify"> Першим підданство Росії прийняв Молодший жуз, кочовища якого примикали до лівобережжю Яїка. У 1730 р. хан Молодшого жуза Абулхаир звернувся з проханням до російського уряду про прийняття в підданство Росії. Прохання було задоволене. 10 жовтня 1731 Абулхаир і більшість старшин Молодшого жуза принесли присягу на вірність Росії. Ця дата стала історичною в історії народів Казахстану. Далі в 1740 р. підданство Росії прийняв Середній жуз. Споконвічно казахські землі були поступово анексовані Російською імперією. Почалася військово-політична колонізація. p align="justify"> З початку ХVIII століття у державній діяльності Петра I визначилися основні напрямки зовнішньополітичного курсу Росії по відношенню до Середньої Азії та степах Казахстану. Петро I вважав Казахстан "ключем і вратами до всіх Азіатським країнам та землях". Царський уряд почало активно зміцнювати позиції і впливу Російської корони в степу. p align="justify"> Росія була країною з найбільш реакційним і відсталим державним ладом в порівнянні з іншими європейськими державами. Національний гніт в Росії був сильнішим, ніж у сусідніх державах, і виражався в повному безправ'ї національних меншин, переслідуванні національної культури, у насильницькій русифікації, деформації економіки, яка пристосовується до потреб російської буржуазії і царизму. p align="justify"> Більшість території Молодшого і Середнього жузов було включено до складу Російської імперії наприкінці XVIII, початку XIX століть. У 1824 році до складу Росії увійшла територія Семиріччя. Таким чином до середини XIX століття непідвладними Росії залишалася лише територія Південного Казахстану від Ташкента до Чу на півдні і від середньої течії Сирдар'ї до Ак-Мечеті на півночі, оскільк...