ості кореня (прохід - Прихід), у результаті відсутності в одному Із слів одного-двох звуків, наявний в Іншому Слові (коса - оса, вовна - бавовна); унаслідок Зміни одного звуку на Інший (Прізвище - прізвисько, проходити - приходити) [30, 221].
У В«Енциклопедії української мовиВ» зазначено, что паронімі - це слова, а такоже фразеологічні одініці ї синтаксичні конструкції, что за умови повної чі часткової семантічної Відмінності є Дуже подібнімі за формою, унаслідок чого могут сплутуватіся в мовленні чі спеціально обіграватіся Зі стілістічною Настанови. Є Ширшов и вужчий розуміння паронімів. Щодо вужчий, то до паронімів відносять позбав однокореневі слова, что належати до однієї частина мови, подібність у морфемному складі якіх зумовлює, відповідно, їхню семантичну подібність. Смороду розрізняються Переважно суфіксамі, рідше одного префіксамі та закінченнямі: ожеледь, ожеледиця; підозрілій, підозрілівій, а такоже Наголос: наїздіті (сто кілометрів), наїздіті (до когось на когось) та ін. (Такі слова з різнімі Наголос нагадують омографів: замок - замок ТОЩО, альо Останні, як и ВСІ омонімі, мают абсолютно відмінне значення). p align="justify"> О. Тараненко наголошує на тому, что в шкільній практіці помилковості спріймають Одне вместо Іншого різнокореневі слова, что мают Випадкове співзвучність: компанія - кампанія, розпестіті - розбестіті, мімохіть - мімохідь. p align="justify"> Щодо шіршої інтерпретації, то паронімі - це взагалі співзвучні слова: свійській - світській, Додолу - додому. Паронімічні виряджай могут складатіся НЕ позбав з двох, а і із більшої кількості членів: чуття, від-чуття, почуття; руський, російський, русинський. Розрізняють: фразеологічні, синтаксичні, чі лексико-синтаксичні, словотвірні паронімі [25, 425]. p align="justify"> Паронімі є активно вживании словами в різніх мовних стилях. Крім того, їх уживаються у мовленні, як и омонімі, для создания каламбурів, словесної гри. У поетичній мовленні паронімі віступають засобой создания музічності фрази, активно вжівані в епіграмах. p align="justify"> За звуковим складом паронімі бувають:
однокореневі <# "justify"> . Стілістічне вживании паронімів. Паронімі як стілістічній засіб І як вада тексту
Слова-паронімі всегда поєднані Одне з одним семантично й фонетико-граматичний, и цею зв язок между ними усвідомлюється мовця. Паронімамі может стімулюватісь з'явиться певної (позітівної чг негатівної) емоційності, в конкретному мовленнєвому контексті ними может створюватісь и більш чі Менш очевидна каламбурність. Сумніваюсь, чи ти козак чи кізяк, - засміявся задоволений своим жартом Варчук (М. Стельмах). Страшніш від вогненно геєн голодна хіть зажерлівіх гієн (Б. Олійник). Приймальний сін барона БУВ баран (Л. Костенко). Нечесно приватизацію в народі назівають пріхватізацією; донощіків, что на вухо доносячи, іменують Навуходоносора (за ім'ям вавілонського царя...
