». p align="justify"> Ретельне дослідження показало Рентгену, В«що чорний картон, що не прозорий ні для видимих ​​і ультрафіолетових променів сонця, ні для променів електричної дуги, пронизується якимсь агентом, що викликає флюоресценціюВ». Рентген досліджував проникаючу здатність цього В«агентаВ», який він для стислості назвав В«Х-променіВ», для різних речовин. Він виявив, що промені вільно проходять через папір, дерево, ебоніт, тонкі шари металу, але сильно затримуються свинцем. p align="justify"> Потім він описує сенсаційний досвід: В«Якщо тримати між розрядної трубкою і екраном руку, то видно темні тіні кісток у слабких обрисах тіні самої рукиВ». Це було перше рентгеноскопічне дослідження людського тіла. Рентген отримав і перші рентгенівські знімки, приклавши їх до своєї руки. p align="justify"> Ці знімки справили величезне враження; відкриття ще не було завершено, а вже почала свій шлях рентгенодіагностика. В«Моя лабораторія була наповнена лікарями, приводили пацієнтів, підозрювали, що вони мають голки в різних частинах тілаВ», - писав англійський фізик Шустер. p align="justify"> Вже після перших дослідів Рентген твердо встановив, що Х-промені відрізняються від катодних, вони не несуть заряду і не відхиляються магнітним полем, однак збуджуються катодними променями. В«... Х-промені не ідентичні з катодними променями, але порушуються ними в скляних стінках розрядної трубкиВ», - писав Рентген. p align="justify"> Він встановив також, що вони порушуються не тільки в склі, а й у металах.
Згадавши про гіпотезу Герца-Ленарда, що катодні промені В«є явище, що відбувається в ефіріВ», Рентген вказує, що В«щось подібне ми можемо сказати і про наших променяхВ». Однак йому не вдалося виявити хвильові властивості променів, вони В«ведуть себе інакше, ніж відомі досі ультрафіолетові, видимі, інфрачервоні променіВ». За своїми хімічними і люмінесцентним діям вони, на думку Рентгена, подібні з ультрафіолетовими променями. У першому повідомленні він висловив залишене потім припущення, що вони можуть бути поздовжніми хвилями в ефірі. p align="justify"> Відкриття Рентгена викликало величезний інтерес у науковому світі. Його досліди були повторені майже у всіх лабораторіях світу. У Москві їх повторив П. М. Лебедєв. У Кембриджі Д. Д. Томсон негайно застосував іонізуючу дію рентгенівських променів для вивчення проходження електрики через гази. Його дослідження привели до відкриття електрона. p align="justify"> Найшвидше рентгенівські промені проникли в лікарську практику. Вже в 1896 році вони стали використовуватися для цілей діагностики. Фізик Віллі Вин, в той час доцент Берлінського Університету, керував такими дослідженнями в Берлінському військовому госпіталі. Спочатку нові промені застосовували головним чином для встановлення переломів. Але скоро сфера їх застосування значно розширилася. Поряд з рентгенодіагностики розвивалася рентгенотерапія. Рентгенівські промені почали застосовуватися для лікування раку, туберку...