>
У Росії перші авіапідприємства з'явилися в 1910-1912 рр.. До революції налічувалося близько 15 невеликих авіаційних заводів, на яких трудилося приблизно 10 тис. робітників. 28 червня 1918р. вся авіаційна промисловість була націоналізована. Величезну роль вітчизняне авіабудування зіграло в роки Великої Вітчизняної війни, як на фронті, так і в тилу, беручи участь в евакуації та будучи вантажоперевізником.
Найвищого розквіту авіаційна промисловість досягла в 70-80-і рр.. XX століть, коли були створені кращі зразки авіаційної техніки СРСР. Розпад Радянського Союзу не змінив орієнтацію розвитку авіації, яка спрямована на її вдосконалення, не дивлячись на те, що вся авіаційна промисловість, як і країна в цілому, опинилася в глибокій кризі: випуск літаків і вертольотів зменшився в кілька разів, закупівлі з боку держави практично повністю припинилися. Єдиним порятунком був експорт, де Росія залишалася і залишається одним зі світових лідерів. Це в якійсь мірі врятувало військову авіаційну промисловість.
Цивільне ж авіабудування опинилася в умови жорсткої конкуренції з боку інших світових авіабудівників, таких як «Boeing», «Airbus» та ін Літаки російського виробництва не підходили під світові стандарти, що стосуються технічних характеристик, безпеки, сервісного обслуговування і т.д. А саме ці чинники сьогодні є визначальними на ринку цивільної авіації. Перехід на ринкові рейки зажадав повної зміни у сфері управління авіаційною промисловістю, оновлення інфраструктури, обслуговування та експлуатації літаків. З'явилися сотні компаній, що займаються авіаперевезеннями, хоча кількість пасажирів скоротилася, що в свою чергу призвело до надлишку парку літаків. Тому на рубежі століть літаки в Росії випускалися одиничними екземплярами. На сьогоднішній день Урядом розроблена стратегія розвитку авіаційної промисловості на найближчі роки. Згідно даної стратегії, Росія повинна стати третин світової авіаційною державою (після США і ЄС), необхідна інтеграція у світову авіаційну промисловість, із зміною структур організації та управління. Так була створена Об'єднана Авіаційна Корпорація (ОАК). До неї увійшли всесвітньо відомі бренди «Су», «Мить», «Іл», «Ту», «Як», заводи, що виготовляють їх продукцію, і лізингові компанії.
Всі виробники авіаційних двигунів так само були об'єднані в одну корпорацію. Те ж саме відбулося і в інших галузях авіаційної промисловості, приладобудуванні і агрегатобудування. Ці корпорації мають бути диверсифіковані, т.к. виробництво тільки авіаційних деталей не зможе забезпечити їх стійке положення на ринку. На думку експертів, зосередження Росії на розробці і виробництві літаків, що перевозять до сотні пасажирів, дозволить нашій країні повернути втрачені після розпаду СРСР позиції. Росія прагне до того, щоб в авіаційній промисловості брало участь не тільки держава, а й бізнес, зокрема, авіаперевізники, яким вже зараз необхідно значно оновлювати парк літаків, побудованих ще в радянський період. Згідно тієї ж стратегії розвитку, вже до 2015р. російська авіаційна промисловість повинна вийти із затяжної кризи.
Сучасна авіабудівна галузь в Росії докорінно відрізняється від тієї, яка існувала в епоху СРСР. Причина цього - постійне підвищення вимог до технічних і експлуатаційних характеристиках повітряних судов.Авіаціонная промисловість по праву іменується локомотивом модернізації російської економіки. Саме в цій галузі впроваджуються інноваційні рішення, які надають с...