- ступінь потужності (прихованих можливостей) у якому-небудь відношенні [24, с. 10].
Сукупність вихідних накопичених ресурсів у поєднанні з умовами їх використання прийнято називати науково-технічним потенціалом .
Таким чином, науково-технічний потенціал розглядається як сукупність накопичених знань, людей, що володіють цими знаннями, можливості отримання необхідних для діяльності людей інформації, матеріально-технічної бази, організаційних чинників, що виступають у якості умов перетворення знань в продуктивну силу.
Науковий потенціал розглядається як частина науково-технічного потенціалу, який обмежується стадіями досліджень і розробок.
Оскільки формування науково-технічного потенціалу потребує витрат ресурсів: трудових, матеріальних і фінансових-то це потенціал пов'язаний з економічним потенціалом суспільства.
Освітній потенціал характеризується рівнем загальної освіти та професійної підготовки економічно активного населення, а також станом і динамічністю всіх ланок системи освіти, включаючи підготовку всіх категорій фахівців і наукових кадрів, що беруть участь у створенні нововведень, освоєнні виробництва і застосуванні.
Економічний потенціал визначається кількістю трудових ресурсів, якістю їх підготовки, об'ємом виробничих потужностей галузей господарства, можливостями транспортних магістралей і транспортних засоби, досягненнями науки і техніки, ресурсами науки і техніки, ресурсами розвіданих корисних копалин, тобто елементами, складовими продуктивні сили суспільства.
Частиною економічного потенціалу є виробничий потенціал.
В економіці має місце поняття «виробничого потенціалу», який можна охарактеризувати наступним чином:
Виробничий потенціал (ПП) - це система економічних відносин, яка виникає між господарюючими суб'єктами на макро - і мікрорівнях з приводу отримання максимально можливого виробничого результату, який може бути отриманий при найбільш ефективному використанні виробничих ресурсів, при наявному рівні техніки і технологій, передових формах організації виробництва.
Виробничий потенціал підприємства (ППП) - це відносини, які виникають на мікрорівні між працівниками самого підприємства з приводу отримання максимально можливого виробничого результату, який може бути отриманий при найбільш ефективному використанні виробничих ресурсів, при наявному рівні техніки і технологій, передових формах організації виробництва, і незалежно від стану зовнішнього середовища. Суперечливий характер цих відносин визначається внутрішнім середовищем самого підприємства, а виробничий потенціал підприємства полягає в пошуку та реалізації внутрішніх джерел саморозвитку [23, с.17].
До виробничих ресурсів, що характеризує виробничий потенціал підприємства , слід віднести:
основні фонди підприємства;
оборотні кошти підприємства (матеріальні ресурси);
трудові ресурси підприємства.
Іншими словами, виробничий потенціал підприємства - це потенційний обсяг виробництва продукції, потенційні можливості основних засобів, потенційні можливості використання сировини і матеріалів, потенційні м...