изової команди, в тому числі і PR-менеджера, приймає наступну послідовність:
· конкретизація проблем, здатних підірвати ділову репутацію фірми (для цього аналізуються тенденції ринку, інновації в технологіях, науці, ситуація на мікро- і макрорівнях);
· ранжування проблем за рівнем їх значимості для компаній, їх систематизація та узагальнення;
· розробка різних альтернативних варіантів дій, які лягають в основу антикризової програми;
· доведення істоти антикризової програми до цільових аудиторій громадськості.
Значення участі співробітників у вирішенні кризи деколи недооцінюється. Тим часом саме співробітники, які симпатизують компанії, часто краще уявляють собі можливі ризики та слабкі місця. Тому необхідно використовувати ці резерви і підготовляти завчасно єдину команду кризових керуючих, що включає керівників: виробництва, фінансів, права, управління людськими ресурсами, зв'язками з громадськістю.
.3 Поняття неспроможності та банкрутства
Поняття «неспроможність» і «банкрутство» слід розглянути з юридичної і з економічної точок зору.
Юридично російське законодавство ототожнює поняття «неспроможність» і «банкрутство» і розглядає неспроможність (банкрутство) як законодавчо певний стан організації, а саме, встановлену судом нездатність підприємства повністю розплатитися за своїми борговими зобов'язаннями.
Однак з економічної точки зору категорія неспроможності ширше категорії банкрутства. Під банкрутством розуміється юридично оформлена економічна неспроможність боржника. Неспроможність ж господарюючого суб'єкта необов'язково повинна закінчуватися його банкрутством. Таке підприємство може подолати свою неспроможність без процедури банкрутства і почати нормальне фінансово-економічну діяльність. Таким чином, категорія неспроможності включає в себе категорію банкрутства як можливий і кінцевий варіант розвитку неспроможності.
Категорія неспроможності тісно пов'язана з категорією неплатоспроможності - таким фінансовим становищем організації, при якому вона не може своєчасно погашати свої фінансові зобов'язання. У цьому сенсі поняття неплатоспроможності та неспроможності можна розглядати як тотожні.
При розгляді категорії банкрутства виділяють навмисне і фіктивне банкрутство. Під навмисним банкрутством розуміється правопорушення, що складається в умисному створенні або збільшенні неплатоспроможності, зроблене керівником або власником підприємства (особами, контролюючими боржника) в особистих інтересах або інтересах інших осіб.
Фіктивне банкрутство виражається в свідомо помилковому оголошенні керівником або власником організації про її неспроможності з метою введення в оману кредиторів для отримання відстрочки або розстрочки, належних кредиторам платежів, або знижки з боргів.
Банкрутство як явище можна оцінювати однозначно. З одного боку загроза ймовірного банкрутства стимулює ефективність економіки, оскільки змушує підприємства виявляти обачність у прийнятті господарських рішень, підтримувати рівень рентабельності, достатній для обслуговування боргів. З іншого боку банкрутство одного підприємства може призвести до неспроможності його господарських партнерів.
1.4 Класифікація показників, що впливають на кризу підприємства
В даний час практика показує, що кризи неоднакові не тільки зі своїх причин і наслідків, а й за самою своєю суттю. Необхідність в класифікації криз пов'язана з диференціацією засобів і способів управління ними. Якщо є типологія і розуміння характеру кризи, з'являються можливості зниження його гостроти, скорочення часу та забезпечення безболісності протікання.
Види криз:
Криза стратегій - це загроза потенціалу розвитку підприємства або втрата цього потенціалу.
Криза результатів - це загроза цілям і результатам діяльності підприємства.
Криза ліквідності - це загроза втрати платоспроможності і загроза дефіциту бюджету.
Криза неспроможності (банкрутства) - це втрата платоспроможності підприємства.
Криза стратегій, або стратегічна криза проявляється, коли інноваційний потенціал розвитку підприємства істотно пошкоджений, вже немає можливості використовувати його в подальшому тривалий час і немає можливості створити новий потенціал. На підприємстві вчасно не оновлені застарілі малопродуктивні, поганої якості виробничі потужності, технології, сировин...