ви появи фотожурналістики, можна виділити такі основні моменти:
перше - суспільна необхідність нового засобу пізнання і відображення економічних, політичних, соціальних процесів сучасності, що з'явилася на певному етапі історичного розвитку суспільства. Фотографія задовольняє вимогу наочності і швидкості сприйняття, продиктованому різким зростанням інформації. В силу своєї документальності вона як би робить глядача свідком події, змушуючи його повірити укладеної в знімку інформації;
друге - поява і розвиток технічних можливостей для задоволення потреби суспільства в розширенні засобів масової комунікації та соціально-політичного управління;
третє - наявність змістовно-стилістичної бази в особі соціальної фотографії, з якою почала свій розвиток фотожурналістика.
Всі ці компоненти перебувають у діалектичній єдності і взаємовпливі. Їх сукупний розвиток і визначило появу фотожурналістики.
Норми моралі та етики в журналістиці
У сучасному світі дуже важливе місце в журналістиці віддається фотографії, адже всього одним знімком можна передати інформацію про події повніше і точніше, ніж кореспондент опише словами. Сьогодні перед фотожурналістами ставиться завдання дістати знімок всяку ціну, часом навіть - переступаючи норми етики і моралі, які стали основою в діяльності пишучих журналістів.
Однак варто пам'ятати, що фотожурналісти працюють в тих же рамках об'єктивності, що й інші журналісти. Як зняти і кадрувати, що можна, а що не можна редагувати - такі питання постійно вирішує фотожурналіст. Не все так просто, коли справа доходить до подачі фотографічного матеріалу на сторінки газет і журналів.
Розглянемо самі поняття моралі та етики. Що вони позначають і для чого вони існують, як діють?
Сутність моралі становить добра воля індивіда до узгодження своїх дій з інтересами спільності. Ця добра воля спочатку обумовлюється тісним зв'язком між обставинами виживання індивіда і спільності. Вона сходить до загальним «точкам відліку» цих інтересів, фиксируемим в суспільній свідомості на тому чи іншому етапі у вигляді певних цінностей, і проявляється через особливі відносини індивіда і спільності - моральні відносини.
Хоча мораль не «прикріплена» ні до якого соціального установі і її не можна «помацати руками», тим не менш, вона є реальним компонентом соціального життя. Її реальність відчуває кожна людина: вона дає знати про себе то муками совісті, то велінням боргу, то боляче зачепленої честю, увергаючи нас в глибокі емоційні переживання і нелегкі роздуми, а іноді навіть у небезпечні ситуації.
Етика - наука, що вивчає мораль. Суть професійної етики - наукове забезпечення морально бездоганного виконання професіоналами своєї ролі у відповідності із загальноприйнятими в суспільстві етичними принципами. Так поряд з «загальної» етикою виникає лікарська, юридична, журналістська та інша етика.
Професій, при яких моральні (етичні) норми входять в саму суть професійної діяльності, не так небагато. У роботі такого роду моральний вибір стає для фахівця супутнім у всьому. Однією з таких професій є журналістика.
Професійна етика журналіста - це юридично не фіксовані, але прийняті в журналістському середовищі, і підтримувані силою громадської думки професійно-творчі моральні приписи - принципи, норми і правила моральної поведінки журналіста. В їх основі лежить уявлення про найкращий, з етичної точки зору, виконанні професійного обов'язку відповідно до прийнятих в суспільстві уявленнями про добро і зло.
У професійній етиці складається якийсь звід принципів, правил гідної поведінки і заборон, що фіксуються або в неписаних, або в розроблених журналістськими організаціями та створених кодексах честі. Контроль за дотриманням етичних норм ведеться як зсередини, так і ззовні. Зсередини - це совість журналіста, яка, залежно від характеру поведінки, або змушує його переживати сором, самоосуждение, або навпаки, викликає гордість. Ззовні діють журналістські організації або «суди честі». Існує і громадський контроль за дотриманням журналістами етичних принципів. Грубі і неодноразові, а головне свідомі порушення норм журналістської етики ставлять порушника поза рядами професійній журналістській діяльності.
Сітка зв'язків журналістики та моралі виглядає так:
журналістське співтовариство в особі кожного свого представника в силу природних причин є носієм моральної установки на суспільно корисну поведінку; отже, воно безпосередньо включено в моральні відносини суспільства в якості їх суб'єкта;
у своїх матеріалах журналісти розповідають про вдачі суспільства, про моральні колізіях і тенденці...