8F_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0gt;, буде рухатися по своїй власній невеликій орбіті lt; https: //ru.wikipedia/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%B0gt; у відповідь на тяжіння lt; https: //ru.wikipedia/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%86 % D0% B8% D1% 8F gt; планети. Це в свою чергу призведе до зміни швидкості, з якою зірка рухається у напрямку до Землі lt; https: //ru.wikipedia/wiki/%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1% 8F gt; і від неї (тобто до зміни в радіальної швидкості зірки по відношенню до Землі). Така радіальна швидкість зірки може бути обчислена зі зсуву в спектральних лініях lt;http://ru.wikipedia/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D1%8Fgt;, викликаних ефектом Доплера lt;http://ru.wikipedia/wiki/%D0%AD%D1%84%D1%84%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D1%80%D0%B0gt;.
Швидкість зірки навколо загального центру мас lt; https: //ru.wikipedia/wiki/%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80_%D0%BC%D0% B0% D1% 81% D1% 81 gt; набагато менше, ніж у планети, оскільки радіус її орбіти дуже малий. Тим не менш, швидкість зірки від 1 м/с і вище може визначатися сучасними спектрометрами lt;http://ru.wikipedia/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80gt;: HARPS lt; https: //ru.wikipedia/wiki/HARPSgt; (англ. lt;http://ru.wikipedia/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D0%B8%D0%B9%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BAgt; High Accuracy Radial Velocity Planet Searcher), встановленому на телескопі ESO lt;http://ru.wikipedia/wiki/%D0%95%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D1%8E%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D0%BE%D0%B1%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8Fgt; в обсерваторії Ла-Силья lt;http://ru.wikipedia/wiki/%D0%9E%D0%B1%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F_%D0%9B%D0%B0-%D0%A1%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%8Fgt; або спектрометром HIRES на телескопі обсерваторії Кека lt;http://ru.wikipedia/wiki/%D0%9E%D0%B1%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F_%D0%9A%D0%B5%D0%BA%D0%B0gt;.
Для досягнення прийнятної точності вимірювань необхідно високе відношення сигнал/шум lt;http://ru.wikipedia/wiki/%D0%9E%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D1%81%D0%B8%D0%B3%D0%BD%D0%B0%D0%BB/%D1%88%D1%83%D0%BCgt;, і тому метод променевих швидкостей, як правило, використовується тільки для відносно близьких зірок (до 160 світлових років lt;http://ru.wikipedia/wiki/%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B9_%D0%B3%D0%BE%D0%B4gt; і 11 зоряної величини). Метод Доплера дозволяє легко знаходити масивні планети поблизу своїх зірок. Один з основних недоліків методу променевих швидкостей - це можливість визначення тільки мінімальної маси планети. Метод радіальних швидкостей може використовуватися як додатковий спосіб перевірки наявності планет при підтвердженні відкриттів, зроблених за допомогою транзитного методу.
2. Метод періодичних пульсацій
Метод періодичних пульсацій - метод виявлення екзопланет близько пульсарів lt; https: //ru.wikipedia/wiki/%D0%9F%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%81%D0%B0 % D1% 80 gt ;, заснований на виявленні змін в регулярності імпульсів. Пульсар lt; https: //ru.wikipedia/wiki/%D0%9F%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%81%D0%B0%D1%80gt;- Космічний джерело радіо - (радіопульсар lt;http://ru.wikipedia/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BE%D0%BF%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%81%D0%B0%D1%80gt;), оптичного (оптичний пульсар), рентгенівського (рентгенівський пульсар) та/або гамма - (гамма-пульсар) випромінювань, що приходять на Землю у вигляді періодичних сплесків (імпульсів). Особливістю радіопульсаров є дуже точне і регулярне випромінювання імпульсів, що залежать від швидкості обертання зірки lt;http://ru.wikipedia/wiki/%D0%92%D1%80%D0%B0%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D1%8Bgt;. Власне обертання пульсара змінюється надзвичайно повільно, тому його можна вважати постійною величиною, і невеликі аномалії в періодичності його радіоімпульсів можуть використовуватися для відстеження власного руху пульсара. Оскільки у пульсара, що володіє планетної системою, буде спостерігатися невелике рух за своєю власною орбіті (аналогічно звичайній зірці) , то розрахунки, засновані на спостереженні періодичності імпульсів, можуть виявити параметри орбіти пульсара.
Наприклад, метод дозволяє виявляти планети набагато меншої маси, ніж будь-який інший спосіб - аж до 1/10 маси Землі lt; https: //ru.wikipedia/wiki/%D0%97%D0%B5%D0 % BC% D0% BB% D1% 8F gt ;. Він також здатний виявити взаємні гравітаційні lt; https: //ru.wikipedia/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1 % 86% D0% B8% D1% 8F gt; обурення між різними об'єктами планетної системи і тим самим отримати додаткову інформацію про ці планетах і параметрах їх орбіти. Основним недоліком методу є низька поширеність пульсарів в Чумацькому Шляху lt;http://ru.wikip...