/p>
. 1 Взаємозв'язок права і правосвідомості
Правосвідомість - неминучий супутник права. Вимоги та норми суспільного життя не можуть бути виражені в якості юридичних прав і обов'язків суб'єктів до тих пір, поки вони не «пройдуть» через свідомість людини. Хочеться також зауважити, що право і правосвідомість носить характер взаємодії, т. Е. Такого співвідношення, в якому між цими поняттями існує міцний взаємозв'язок і неподільність.
Правосвідомість забезпечує єдино існуючий для створення права якийсь «будівельний матеріал» у вигляді почуттів, уявлень різних фізичних і юридичних осіб законотворчого процесу, всієї духовної культури суспільства.
Хочеться зробити висновок, що правосвідомість має місце в усьому механізмі правового регулювання та правового впливу на суспільні відносини. Право передує створенню юридичних норм, а й «супроводжує» їх на всьому протязі дії норм, а також після їх скасування. Від специфіки правосвідомості суспільства, рівня його зрілості в чому залежать сила права, ефективність всього правового регулювання.
Таким чином, роль правосвідомості дуже велика, особливо у правозастосовчій діяльності. Роблячи в вибір, у прийнятті тих чи інших законів співробітники поліції, тобто правопріменітелі, будують його на підставі законів та нормативно-правових актів. Також не варто забувати про важливою складовою правосвідомості - особистого рівня професійної свідомості співробітника поліції.
Глава 2. Поняття деформації правової свідомості та його види
Для повного розкриття аналізованої теми необхідно визначитися з поняттям, що ж являє собою деформація?
Сам термін «деформація» в перекладі з латині означає «спотворення» або «зміна» чого небудь. З точки зору юриспруденції цей термін означає якесь соціальне явище, що характеризується зміною його стану, при якому у носіїв формуються певні ідеї, уявлення, погляди, знання, і емоції, які викривлено відображають юридичну дійсність і виражають негативне ставлення до діючого права, законності та правопорядку. Деформація правової свідомості як складне і багатопланове явище вимагає до себе комплексного і систематичного підходу, тобто такого вивчення правознавства, при якому буде присутній одночасно і філософське, й психологічне і соціологічне обгрунтування, з використанням адекватних методів наукового дослідження. Деформація правосвідомості виступає у вигляді спотворення ідейно-психологічної структури особистості, визначальною її негативний настрій. Необхідно виділити основні риси характеризують деформацію:
1.Негатівность
. Масовість
. Здатність впливати на окремі сфери життя суспільства
. Здатність до розвитку.
. Динамізм.
:
Правовий нігілізм являє собою явище, виражене в неповажне ставлення до права, в невірі в його загальнокорисних роль в соціальному житті і запереченні цінності правового регулювання. Розчарування в правових ідеалах, втрата віри в абсолютну цінність ідеї законності і справедливості, прагнення протиставити ідеї права інші цінності не правового характеру - такі основні риси правового нігілізму посадової особи.
Правовий інфантилізм являє собою відому і традиційну різновид професійної деформації. У його основі лежить невихованість правової свідомості, які визначаються недостатнім для успішної професійної діяльності юридичними знаннями та навичками виконання службових функцій.
Іншими словами, інфантилізм - це юридична безкультур'я, безграмотність і непрофесіоналізм, який відображає несформованість особистості як професійного працівника.
Хотілося б зауважити, що даний вид деформації тягне за собою негативні наслідки для особистості. Отже, постає актуальне і практично важливе питання про відповідальність посадової особи за незнання права, і невмілого застосування на практиці.
У внаслідок професійної помилки, внаслідок безграмотності може бути покалічена доля суб'єкта права.
Негативно-правової радикалізм в даний час ще не отримав достатнього поширення в наукових колах. Дане поняття характеризується «переродженням» структури особистості. Як наголошується в науці це найбільш небезпечна форма професійної деформації. Це може виразитися у використанні свого посадового становища в особистих та корисливих цілях, для досягнення просування по кар'єрних сходах, вирішенні своїх особистих проблем, не дотримання інтересів інших осіб. Іншими словами це внутрішня свідомість посадової особи, яка використовує своє посадове становище в особистих цілях.