означає дію, яке повинно бути здійснено в майбутньому.
ГЕРБАРІЙ 1743, я і ГЕРБАРІУМ 1769, а, м. Лат. herbarium, непоср. або через нього. Herbarium. Збори висушених рослин.
версифікації 1735, і, ж. Лат. versificatio, непоср. або через фр. versification. Віршування.
аудит? Рія 1734 (авді - 1748), і, ж. і АУДИТОРІЙ 1735 (авді - 1747), я, м. Лат. auditorium, непоср. і через нього. Auditorium. 1. Приміщення для лекцій; зал для урочистих засідань Академії.
Вака? Ція 1731, ВАКАНЦІЯ 1727, і, ж. і Вакансії 1746, ів, мн. (Мн. употр. У знач. Од.). 1. Лат. vacatio, непоср. і через підлогу. wakacja, бел.вакация; фр. vacances, мн. Вільний від занять час (у навчальних закладах).
АППАРЕНЦІЯ 1718 (апа - 1734), і, ж. 1. Лат. apparentio. Фіз. Явище.
АББРЕВІА? ЦДС 1703. Лат. abbreviatio. Мат. Скорочення.
АББРЕВІАТОР 1756, а, м. Лат. abbreviator. Автор короткого викладу основних положень якої-л. науки, дослідження, книги іншого автора.
АНОТАЦІЯ 1723, і, ж. Лат. annotatio, через бел.аннотація. Примітка, що пояснює що-л. в тексті.
абревіатури 1803 (Абре - 1740-1750-і рр.)., и і аббревиации 1803, і, ж. Лат. abbreviatura, abbreviatio. Скорочення при листі, лист з титлами.
АПЛІКАЦІЯ 1718 (Аплі - 1724), і, ж. Лат. applicatio, фр. application, 1. Вживання, використання.
ампліфікації 1796, і, ж. Лат. amplificatio. Літ. Риторична фігура, поширення та посилення мови, судження введенням доказів, порівнянь, метафор тощо
аберації 1784, і, ж. Лат. aberratio. Айстр. 1. Видиме для спостерігача ухилення світил від істинного местоположенія.2. Видимий рух нерухомих зірок.
АРГУМЕНТАЦІЯ 1751, і, ж. Лат. argumentatio, непоср. і через фр. argumentation.Умствованіе, змагання, совопрошеніе, спорованіе.
АБСТРАКЦІЯ 1772, і, ж. Лат. abstractio, непоср. і через.фр. abstraction. Філос. Відволікання від конкретного, узагальнення; абстрактне поняття.
АКЦІДЕ? НЦІЯ 1718 (акци - 1726, акси - 1760,-Циа 1720), і, ж. 1. Лат. accidens,-ntis. Філос. Несуттєве, випадкове властивість речі.
ГРАДАЦІЯ 1779, і, ж. Лат. gradatio, через фр. gradation, ньому. Gradation. Літ. Градація. Ступінь зростання, підвищення.
АСТРО? АЛЕ? М, АСТРОНОМУС 1732 і? АСТРОНОМІК, а, м. [Лат. astronomus < гр.]. Зв? Здаров, зв? Здозаконнік, зв? Здознатель, зв? Здонаблюдатель, зв? Здослов, зв? Здочет, зв? Здочетец, небозрітель.
атракції 1739, і, ж. Лат. attractio, непоср. або через фр. attraction. Фіз. Тяжіння, залучення.
ГЛОБУС 1697 ( гле? б - 1703, -боз 1697, -бос 1697,-буз 1715) і ГЛОБ 1699 (єдиний, глеоб 1748), а, м. Лат. globus, непоср. і через нього. Globus, гол. globe. ? 1. Мат. Геометричне тіло, куля, сфера.2. Айстр. Тіло планети.3. Предмет, у формі кулі, сфери.
анатом? МІК і АНАТОМІКУС 1724, а, м. [Від лат. anatomicus < гр. ?????????? ? ?, Непоср. і через підлогу. anatomik.]. Телодробітель, анатоміст.
БОТА? НІК 1724, Ботанікус 1728 і Ботаном? СТ 17...