зевих відділень Фонду здійснюється шляхом проведення періодичних ревізій та перевірок контрольно-ревізіями-ційної службою Фонду. <В
Відмінності ПФ РФ від ФСС.
Крім джерел формування доходів цих фондів і напрямів витрачання коштів, основною відмінністю ФСС від ПФ РФ є те, що кошти ФСС можуть расходивать самим страхувальником у межах сум, залишеним у його розпорядженні за нормами, встановленими Фондом для даного платника на кожен фінансовий рік . Це дозволяє безпосередньо зацікавити і привернути платника внесків до механізму формування цього фонду. Розрізняються ФСС та ПФ РФ також тим, що перед цими фондами стоять різні завдання. <В В
Створення інституту позабюджетних соціальних фондів вивело фінансування соціальної сфери за рамки бюджетної системи. Разом з тим податкове навантаження на господарюючі суб'єкти з боку соціальних фондів дуже значна. У зв'язку з цим збируваність засобів, принаймні в соціальні позабюджетні фонди (за винятком ФСС), знаходиться на рівні собіраемос-ти податків, що зараховуються до складу бюджетів, так як для платників внесків платежі у позабюджетні соціальні фонди практично нічим не відрізняються від податкових зборів до бюджетів.
За допомогою виділення соціальних засобів у позабюджетні со-ціальні фонди передбачалося зняти залежність забезпечення со-ціальної сфери від бюджету, дефіцит доходів якого особливо болісно позначався на галузях, що фінансуються у кошторисній порядку з різних ланок бюджетної системи. Однак, формальне виділення коштів у зазначені внебюд-жетних фонди не вирішило соціальних проблем. Коштів для соціальних програм хронічно не вистачає. Механізм фінан-нансування соціальної сфери через позабюджетні фонди в умовах несформованої ще ринкової інфраструктури, еко-кого кризи і інфляційного розвитку не тільки не перешкоджає неефективного використання мобілізуються коштів, а й, напр-тив, створює певні додаткові можливості для їх від-потягу на інші, що не мають відношення до завдань позабюджетних фондів мети.
У зв'язку з цим виникнення інституту позабюджетних фондів не отримало однозначної оцінки. Підсумки діяльності даних фондів також по-різному сприймаються спе-ціалістів. Настільки ж суперечливо виглядають і рекомендації щодо подальшого їх розвитку та управління. Так, на думку деяких фахівців, існуюча форма функціонування державного-ських соціальних позабюджетних фондів нічим не відрізняється від бюджетної. Зазначені фонди, на їх погляд, є специфічні-кими функціональними бюджетами, і в зв'язку з цим достатньо було б прийняти законодавчі рішення, що забороняють в рамках бюджету використовувати цільові платежі на інші потреби. Тоді не треба було б створювати автономні фонди. p> Тому консолідація коштів позабюджетних фондів у складі бюджетів бачиться як перший варіант реформування соціаль-них фондів. Прихильниками консолідації позабюджетних фон-дів в системі бюджетів виступають переважно представники урядових, зокрема фінансових і податкових, струк...