дійснює керівництво цією організацією, в тому числі виконує функції її одноосібного виконавчого органу" ;.
Суть даного визначення зводиться до того, що керівник - це той, хто керує, хоча спроба позначити особливості самої діяльності керівника, а не просто перерахувати осіб, які належать до числа керівників, є перевагою цього визначення. Не зовсім зрозуміло також, чи визнається керівником організації член її колегіального виконавчого органу. p align="justify"> У Федеральному законі "Про бухгалтерський облік" зазначено, що керівник організації - це керівник виконавчого органу організації або особа, відповідальна за ведення справ організації.
Вельми загальним і розпливчастим бачиться поняття особи, відповідальної за ведення справ організації. Відповідальність в позитивному сенсі - лише наслідок володіння певними повноваженнями, характер яких в дефініції не відбитий. Крім того, весь обсяг відповідальності за ведення справ юридичної особи може бути розподілений між декількома особами згідно особливостям тих напрямів діяльності даної організації, якими відають ці особи. Статус члена колегіального виконавчого органу, заступника керівника виконавчого органу також залишається незрозумілим. p align="justify"> У ч.3 ст.11.1 ФЗ "Про банки і банківську діяльність" під керівником кредитної організації мається на увазі одноосібний виконавчий орган, його заступники, члени колегіального виконавчого органу. За змістом ч.2 ст.11.1 керівник кредитної організації здійснює поточне керівництво організацією. p align="justify"> Сприйняття такого трактування, як універсальної, залишило б за рамками керівництва організацією прийняття стратегічних рішень.
Згідно ст.2 ФЗ "Про неспроможність (банкрутство)" від 26.10.2002 керівник боржника - це "одноосібний виконавчий орган юридичної особи або керівник колегіального виконавчого органу, а також інша особа, яка здійснює в Згідно з федеральним законом діяльність від імені юридичної особи без довіреності ". Це положення, а також п. п.4, 5 ст.20 названого закону не залишають сумнівів з приводу можливості визнання за певних умов керівником організації-боржника арбітражного керуючого. Але й дане визначення не може претендувати на роль кримінально-правової дефініції, оскільки не дозволяє розглядати в якості керівників організації членів колегіального виконавчого органу юридичної особи та суб'єктів, що діють від імені юридичної особи за дорученням. Тут також не відображені сутнісні ознаки керівника організації. p align="justify"> У науці кримінального права робилися спроби через цивільно-правову трактування керівництва юридичною особою усвідомити сутність управлінських функцій в кримінальному праві. Так, П.С. Яні у цьому зв'язку пише: "За відсутності в Кримінальному кодексі легальної дефініції суб'єкта службового злочину в комерційних та інших організаціях правопріменітель змушений був би звертатися безпосередньо до некримінальних законод...