на трудоголіків, які проводять на робочому місці більшу частину свого життя, часом навіть забуваючи заради цього про власних дітей. (8, с. 92)
Говорячи про патріотизм, слід зауважити, що для російської мови, на відміну від англійської, характерно відкрите словесне вираження патріотизму. Це абсолютно вірно, якщо мається на увазі британський варіант англійської мови. Американський же варіант набагато ближче до російської, ніж британський. У американців ставлення до батьківщини набагато більш особисте і емоційне, ніж у британців. Американці називають батьківщину she [вона], тобто уособлюють її: Where America was and where she is now [Де Америка була і де вона зараз]. Саме в американських текстах можна зустріти mother country [батьківщина-мати], вони ж іноді говорять our country [наша країна]. p align="justify"> Більш емоційне ставлення до своєї прекрасної батьківщині проявляється в перифразі America the beautiful [Америка-красуня] - не beautiful America [красива Америка], а America the beautiful [Америка-красуня] - набагато більш урочисте найменування країни , що асоціюється з титулами і прізвиськами. царів: Ivan the Terrible [Іван Грозний], Peter the Great [Петро Великий], Nicholas the Second [Микола Другий]-America the Beautiful [Америка Красива]. Через уособлення країни досягається ефект більш особистого до неї ставлення. p align="justify"> Знаменитий девіз американців Proud to be American [Пишаюся, що я американець] перегукується з девізом радянського часу: Радянське значить відмінний. За своїми масштабами кампанія В«Proud to be AmericanВ» вельми вражаюча: від листівок-сувенірів-майок-футболок з цим написом до серії книг з такою ж назвою, де перераховуються всі досягнення США - від дійсних і великих до дрібних і смішних.
ВИСНОВОК
В даний час постала проблема виховання терпимості до чужих культур, пробудження інтересу і поваги до них, подолання в собі почуття роздратування від надмірності, недостатності або просто несхожості інших культур. Саме цим викликано загальну увагу до питань міжкультурної, міжнародної комунікації. p align="justify"> Ось чому проведені в цій роботі дослідження, на мій погляд, є вкрай важливими.
Ми провели розгляд проблеми людського спілкування через призму міжкультурної комунікації з особливою увагою до мови як головного засобу спілкування, оскільки мова служить комунікації, це головний, самий експліцитний, самий офіційний і соціально визнаний з усіх видів комунікативної поведінки. Мова - дзеркало культури, в ньому відбивається не тільки реальний світ, що оточує людину, не тільки реальні умови його життя, а й громадська самосвідомість народу, його менталітет, національний характер, спосіб життя, традиції, звичаї, мораль, система цінностей, світовідчуття, бачення світу. мова формує свого носія. Кожен національний мова не тільки відображає, а й формує національний характер. Інакше кажуч...
