по-третє, програми сприяння найму робочої сили і, по-четверте, програми по соціальному страхуванню безробіття, тобто уряд виділяє кошти на допомогу безробітним.
Як свідчить досвід практично всіх капіталістичних країн, вищою і найбільш ефективним організаційним принципом ринку праці виявляється співпраця між підприємцями, профспілками та державою. Положення і умови договірних відносин закріплюються в трудових і загальних законодавчих рішеннях, змінюваних і вдосконалюваних в міру розвитку економіки та демократизації суспільства. Подібна співпраця є результатом сформованого суспільної свідомості компромісного типу, що приймає як найбільш доцільну формулу пошуку рішення переговори, знаходження взаємоприйнятних умов, врахування інтересів всіх без винятку суспільно-політичних та економічних сил країни.
На сьогоднішній день ринок праці в Білорусь є незбалансованим: з одного боку, існує досить велика кількість вакантних робочих місць, з іншого - велике кількість безробітних, чия професійна або кваліфікаційна підготовка не відповідає вимогам роботодавців. p> У нашій країні значний економічний збиток завдається державі, головним чином, незареєстрованої безробіттям. У цьому зв'язку виникає необхідність сприяння переходу незареєстрованих безробітних у сферу реєстрованої безробіття, оскільки остання в найбільшій мірі схильна державному регулюванню. Разом з тим, економічний збиток від безробіття не тільки характеризує нереалізований трудовий потенціал, але і свідчить про значні можливості поліпшення використання трудового потенціалу та підвищення результативності суспільного відтворення за допомогою зниження рівня безробіття в країні.
Перспективи стабілізації білоруського ринку праці в світлі світової фінансової кризи виглядають поки вельми туманно. З одного боку, безробіття в період економічної депресії - цілком з'ясовне і очікуване явище. Виробники прагнуть максимально зменшити витрати, звільняючи одних співробітників і скорочуючи зарплати іншим у зв'язку з надлишком сили на ринку праці. Дані заходи дозволяють підприємствам у найкоротші терміни оптимізувати виробництво і вижити в ситуації кризи. З іншого боку, в нашій державі існує офіційна заборона на звільнення працівників з держпідприємств, яких більшість. Тому, очікувати масового сплеску відкритого безробіття не доводиться. Зворотний бік даної проблеми полягає в тому, що стрімко зростає приховане безробіття, яка найбільш руйнівна для економіки.
Досліджуючи структуру і динаміку ринку праці в Білорусі, можна зробити висновок, що політика зайнятості в Білорусі ще не опрацьована до кінця. Це пояснює випадання з поля зору служби зайнятості наймача, регіонального та мікрорівнів в питаннях регулювання зайнятості та безробіття. p> Практика регулювання зайнятості зводиться до контролю за показником офіційно реєстрованого безробіття на макрорівні, що призводить до розбіжності фактичного рівня безробіття з офіційним (на який орієнтуються при розробці дер...