що зменшують ризик. p>
Білоруські страхові організації мають недостатньо інформації про підприємства, що звертаються в страхові компанії, а також про їх контрагентів. Як уже писалося вище в зарубіжній практиці дана проблема вирішується за допомогою ринку інформаційних послуг, який надає бізнес-довідки про сюжеті підприємстві. Також можна користуватися обміном досвідом в об'єднаннях страховиків для організації збору та використання великого обсягу необхідних даних, на основі яких працює страхова справа. Найкращим виходом ж буде створення централізованої інформаційно-статистичної системи, яка повинна включати в себе збір первинної інформації, об'єднання, обробку та отримання достовірних висновків і представляти собою комп'ютерну базу даних по страховій статистиці. За допомогою даної системи також буде предупреждаться спроби шахрайства.
Відсутність рейтингу у більшості білоруських страхових компаній не дозволяє брати участь на міжнародному ринку. Однак білоруські страховики, не бачать інтересу платити за світовими розцінками міжнародним рейтинговим агентствам за присвоєння рейтингу, який до того ж буде вкрай низьким. Проблемою також є відсутність рейтингу не тільки у страховика, але і у страхувальників. Наявність оцінених компаній і коректування на їх основі тарифів допомогло б страховикам оптимізувати рівень виплат. Створення національної рейтингової системи дозволило б значно здешевити дану процедуру, зробити її більш популярною.
Недостатній власний капітал організації не завжди дозволяє приймати на страхування ризики в повному обсязі. Очевидно, що при страхуванні підприємницьких ризиків необхідно активно користуватися перестрахуванням. Створення перестрахувальної організації, з одного боку, забезпечує можливості для білоруських страховиків перестраховувати ризики всередині країни, знижує відтік премій з перестрахування за кордон. З іншого боку, створенням «БНПО» обмежується свобода вибору за договорами перестрахування для білоруських страховиків. Розмір надлишкових ризиків, які страховик, незалежно від форми власності, зобов'язаний перестрахувати в «БНПО», встановлюється законодавчо, а всі договори з перестрахування залишилися надлишкових сум повинні реєструватися все в тій же «БНПО». Більш того, ставиться завдання в майбутньому перенаправити практично всі перестрахувальну діяльність на «БНПО». У підсумку вибір перестрахувальника здійснюється не на підставі економічних розрахунків, а в силу законодавчих обмежень. Відбувається концентрація і монополізація перестрахування всередині країни, що є ризиковим для економіки, коли основна функція перестрахування є «розсіяти» великі ризики, в тому числі на міжнародному рівні.
Поряд з власне перестрахуванням виникло і вже майже півстоліття розвивається фінансове перестрахування. В даний час обіг у сфері фінансового перестрахування досягає 20 - 25% річного обороту світового перестрахового ринку [30].
Деякі фахівці розрізняють фінансове перестрахування в широкому і вузькому сенсі: в широкому сенсі альтернативне перестрахування, або альтернативне управління ризиком, являє собою широкий спектр способів перерозподілу фінансового та страхового ризиків, пов'язаних з діяльністю страхових організацій, які відрізняються за небудь ознакою від традиційних видів перестрахування. У вузькому сенсі альтернативне перестрахування слід розуміти як фінансове перестрахуванн...