ття може бути прекрасна і без гармат! (c. 210) Warum arbeitest du so viel, Vater?- Der Mensch hat eine Aufgabe! Ein Mensch ohne Aufgabe vegetiert wie ein Tier. Vegetiert wie ein Tier, schie? T Hirsche, schie? T mit der Kanone, rauft sich mit Oberhelfern ... Was ist meine Aufgabe? dachte Holt. Es ist Krieg. Wir k? Mpfen f? R Deutschland. Von Kindheit an stand es in allen Leseb? Chern: F? Rs Vaterland sterben, Langemarck, Schlageter, und so weiter. (S. 197 - 198) »Навіщо ти так багато працюєш, тато?» - «У кожного повинна бути своя життєва задача, синку! Без життєвої задачі людина животіє, як тварина ». Появилася, як тварина, полює на оленів, палить із гармати, б'ється з товаришами ... А в мене якась задача?- Запитував себе Хольт. І відповідав: Війна. Ми воюємо за Німеччину. З дитинства читав він у хрестоматіях: Шлагетер, Лангемарк і так далі ... Померти за батьківщину! (c.210) »Lies, was Rilke? ber die russische Seele schreibt«, h? rte er. Jetzt erst ri? das Gespinst seiner Gedanken auseinander. Er blieb stehen. »Ich denke, es sind alles Untermenschen?« Fragte er, und er wunderte sich nicht einmal? Ber den neuen Widerspruch. Sie sagte: »Irgendeinen Vorwand mu? man ja haben, um sie umzubringen. «(S. 206) Прочитай, що пише Рільке про російську душу, - почув він її голос. І тільки тут павутина його думок розсіялася. Він зупинився.- Російська душа? Але ж це недочеловеки?- Запитав він, вже нічому не дивуючись.- Треба ж було щось придумати, щоб безкарно їх винищувати, - усміхнулася вона. (c. 218) »Aber d er F? hrer«, rief Ziesche, wie immer? ber Wolzows Sachlichkeit erbittert, »hat am 9. November ausdr? cklich gesagt:> Was ist das schon, wenn wir, durch die Kriegsnotwendigkeit gezwungen, einmal einige hundert Kilometer aufgeben m? ssen ... <«-» Durch Kriegsnotw endigkeiten? Durch die Russen gezwungen «, sagte Wolzow,» immer noch durch die Russen!... Ach, halt s Maul «, fuhr er Ziesche an,» einem Eierkopf wie dir mu? das der F? hrer n bi? chen sanfter beibringen. Die milit? Rische Wahrheit ist nur f? R M? Nner wie mich. «(S. 211) - Адже фюрер у своєму виступі від Дев'ятого листопада сказав:« Не біда, якщо під тиском необхідності ми інший раз змушені відійти на кілька сот кілометрів... »- Під тиском військової необхідності!- Передражнив його Вольца.- Скажи вже прямо: під тиском російських ... Все тих же росіян! Краще помовч, дубина! Зрозуміло, для таких соплівцев, як ти, фюрер намагається позолотити пігулку. Справжня військова правда - для людей з міцними, нервами, на зразок мене! (c. 225) Gomulka, ein Pflaster am Hinterkopf, sagte: »Jetzt helfen wir nicht mehr, jetzt oberhelfen wir.« (S. 218) Гомулка, з наліпкою за вухом, сострил: - Тепер ми не просто курсанти, а оберкурсанти. (c. 232) Kutschera wandte das Gesicht dem Major zu und kniff die Augen zusammen. »Es ist Vorschrift, Herr Major! Wir haben Feuerbereitschaft. In ein paar Minuten sind die Bomber hier! «» Man kann sich doch nicht w? Rtlich an die Vorschriften halten «, sagte der Major noch. (S. 221) Кутшера повернувся до майора і примружив очі.- Таке розпорядження, пане майоре! Ми дали команду готуватися до бою. Через кілька хвилин тут будуть бомбардувальники.... - Не можна ж беззастережно виконувати всі розпорядження, - вимовляв йому майор. (c. 235 - 236) Auch Wolzow fuhr Gomulka an und schlug mit der flachen Hand auf den Tisch: »Schlu ?! Es ist Krieg, da kann es jeden erwischen. «Er breitete seine Karten aus. (S. 224) Цього разу на Гомулку обрушився і Вольца.- Досить розмов!- Гаркнув він.- Це війна! На війні кожного може стукнути!- І він розклав на столі свої карти. (c. 239) »Batterie ... stillstann! Wir gedenken des Kameraden Zemtzki, der f? R F? Hrer und Vaterland gefallen ist. R? Hrt euch!... Herh? Rn! Die Batterie hat in Hamburg schon mal schwere Verluste gehabt. Ein Toter ist nischt Neues! Der Zemtzki hat Mut gehabt, daf? R hat ihm der Major das Ekazwoo verliehen.- Ruhe im Glied! Nun sag ich eins: Wenn das Gequatsche auf den Stuben nicht aufh? Rt, von wegen dem M? O und so ... Ich greif mir die Meuterer raus und sperr sie ein! Krieg ohne Tote, wo gibt s denn so was! «(S. 224 - 225) - Батарея принизь-вірно! Вшануємо пам'ять камрада Земцкого, полеглого за фюрера і батьківщину! .. Вільно! Увага! Наша батарея вже в Гамбурзі зазнала важких втрат. Смерть на війні - звичайна справа. Земцкій скоїв геройський вчинок, і в визнання його заслуг майор нагородив його Залізним хрестом другого ступеня ... Зберігати спокій! А тепер попереджаю: якщо в бараках не припиниться балаканина щодо сигнального полотнища і так далі, я сам займуся бунтівниками і засаджу їх у військову в'язницю! Де це чувано, щоб на війні не було жертв! (c. 239) Vier Absch? sse! Zemtzki war vergessen. Wolzow zeigte sich aufgekratzt. »Noch zwei Absch? Sse, dann gibt s das Flakschie? Abzeichen. «Holt ging mit Gomulka den Lattenrost entlang, er f? Hlte sich wie vor den Kopf geschlagen. »Sepp! Die vier Absch? Sse, das ist blo? das schlecht...
