ультурне піднесення обумовлюють культурний Злет Риму. Его культура такоже збагачується культурою завойованіх народів. p> значний мірою це стосується релігійної сфери. Із східніх окраїн римської імперії докотилась до ее центру нова релігія - християнство. Віра в єдиного сина божого Христа прийшла на зміну політеїстічній римській релігії (вірі в Існування богів Юпітера, Юнони, Міневрі, Ескулап та ін.). Виток для християнства стала монотеїстічна релігія єврейського народу - Іудаїзм. Старий Завіт священної книги іудеїв є Частинами християнської Біблії. До неї увійшов такоже Новий Завіт. ВІН містіть 4 Євангеліє (Євангеліє в перекладі з грецької "добра звістка") - від Матвія, від Марка, від Луки и от Іоанна. У них опису земного життя Ісуса Христа. У Новому завіті такоже знаходяться соборні послання святого Апостолів; послання Апостола Павла І одкровення Іоанна Богослова або Апокаліпсис. p> Спочатку християнство переслідувалося Влад. Прото Вже напрікінці 1У ст. Імператор Феодосій проголосують его державною релігією. У цею ж годину відбувся поділ Римської імперії на Західну й Східну. У +476 р. Рим захоплений варварами: вестготами та вандалами. Так закінчівся Период римської истории ї культури зокрема та стародавньої истории ї культури взагалі.
Отже, можна сделать Висновок, что на відміну від грецької культури у Формування римської культури Зробили внесок багатая стародавніх народів. Прото їхні культурні здобуткі римляни творчо перероб, збагатілі и врешті решт поставили на службу основного змісту своєї культури. На відміну від греків, Які віщою метою науки и искусства вважаєтся Вдосконалення людини, римляни ставили ціль Зміцнення своєї держави. p> Відтак рімські майстри не звертали особливая уваг на Розвиток художньої творчості, а збагачувалі ті сфери культури, что відповідалі їхній практічній ДІЯЛЬНОСТІ, в того чіслі вели до Зміцнення імперії. Тоб розвивали будівельну Справу ї архітектуру, медицину, агрономію, астрономію, юріспруденцію, військову Справу ТОЩО.
Для управління державою та для ее Зміцнення владі Потрібні були досвідчені кадри. Це Завдання ставляться перед системою освіти. Тому їй пріділялася й достатньо значний увага. У Першу Черга віховувалі дітей у Дусі патріотізму, поваги до вірувань и звічаїв предків, підкорення батьківській Волі. У Рімі буті гіднім громадянином, означало буті слухнянім сином и дісціплінованім воїном.
Навчання дітей починаєм в так званні Елементарна (у перекладі з латині - "основних") школах. Смороду вініклі в У ст. до н.е. У них Вивчай латинська и грецька мови, лист, читання и лічба. Згідно заможні громадяни вводять в практику ПРИВАТНЕ навчання своих дітей.
У П ст. до н.е. сформувався Наступний тип шкіл - граматічні ї ріторські школи. Останні стали основою для создания Вищих Навчальних Закладів. Граматічні ї ріторські школи були Доступні позбав для дітей багатших римлян. У них вікладалі ораторське мистецтво, право, філософію, поезію. Причому в навчальному процесі Дуже багато годині відводілося вивченню Ораторське мистецтво. Воно слугувало в Першу Черга Такого ВАЖЛИВО клану державних службовців як політики и юристи.
тож не Випадкове Рим давши світу неперевершений оратора Марка Тулія Цицерона (106-43 рр. до н.е.), Який до того ж БУВ ї Видатний політічнім діячем, прібічніком республіканського ладу, філософом и письменником. І в наш час его Промови вважаються скроню зразки мистецтва слова, а его ім'ям стало загальною Назв для всіх Красномовна людей. Чи не менший его внесок и в Розвиток юріспруденції.
Розвиток Юридичної науки сприян професійному об'єднанню юрістів. Викладачі юридичних дисциплін создали товариства, что отримай назви "кафедри". Згідно сформуваліся кафедри риторики й філософії, медицини й архітектури. У П ст. н.е. вінікло декілька справжніх Вищих учбових закладів. Найвідомішімі з них були римська й афінська Вищі школи, в якіх Навчаюсь студенти з найвіддаленішіх куточків римської імперії. У свою черго студенти групуваліся в земляцтво, Які називаєся "хори". p> За республіканської власти навчання Було Приватним, чи не підзвітнім державі. Централізація власти в особі імператора відбілася ї на Системі освіти, якові вона Почала контролюваті. Втручання держави в освітній процес прізвело до того, что даже кількість вчителів шкірного міста (яка винна булу відповідаті кількості жітелів) встановлювали центральною Влад. Причому з 1У ст. н.е. Кандидатуру вчителів затверджуваліся самим імператором. Відповідно держава оплачувальну працю вчителів, надавала їм ряд прівілеїв. p> Високий рівень освіти позитивно вплівав на Розвиток римської науки. Остання НЕ позбав засвоїла науковий досвід завойованіх народів, альо ї наповніла его новим змістом. Прото як практичні люди римляни в Першу Черга звертали уваги на ті Галузі науки, Які давали безпосередній практичний результат. p> Потреби політічного ї економічного життя спонукалі Розвиток прикладних наук - юріспруденції, агрономії, ар...