Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Фанати і вболівальники у футболі: особливості соціальних спільнот

Реферат Фанати і вболівальники у футболі: особливості соціальних спільнот





а них із заздрістю і захопленням, і лише міліцейські загони, які відправляли саппортеров в відділення після кожної гри, остуджували їх запал поповнити ряди сподвижників чужорідної соціалізму субкультури. Перші моби в міру сил намагалися збільшити чисельність своїх рядів. Так, фани «Спартака» перед матчем збиралися на секторі і голосно кричали: «" Спартак! Все сюда! »

З сімдесятими пов'язана і практика виїздів, вже отримала до того часу в європейському фан-перебігу статус культової. Початок їй в Союзі поклали фанати московського «Спартака». Вперше спартачі вирушили на організований виїзд в 1977 році: сорок чоловік з комплектом атрибутики покотили на автобусі до Мінська. Незабаром дебют відбувся і у київської бригади. Унікальною вийшла перша виїзна акція тбіліських фанатів. У кількості десяти осіб вони прибули до Москви, де були негайно арештовані нарядом міліції, посаджені в ізолятор внутрішнього змісту і на наступний день видворені з столиці назад до Грузії.

Фанати в СРСР були те саме героям - їм доводилося долати величезні відстані, щоб побачити матч улюбленої команди в гостях. А адже при цьому в Совдепії робилося все можливе, щоб не допустити подібних виїздів.

Але з того моменту, як на пост Генерального секретаря Комуністичної партії Радянського Союзу вступив Михайло Сергійович Горбачов, все докорінно змінилося. У радянських уболівальників з'явилося куди більше свободи для самовираження, ніж вони відразу ж активно скористалися. Ряди фанатів стали поповнюватися з лякаючою для правоохоронних органів швидкістю. Тепер молоді люди на трибунах все частіше і частіше позиціонували себе як активні саппортери. Це виражалося як візуально - в носінні аксесуарів і ат?? ібутікі, так і практично. Деякі московські бригади тільки на виїзди привозили по 250-300 чоловік. Цілком природно, що таке число фанатів вже перевищувало критичну позначку безпеки громадського порядку. За Горбачова для Радянського Союзу прочинилось вікно на Захід, і новоявлені радянські фанати нарешті дізналися-таки, що з себе представляє саппорт в Європі. І тут Союз здригнувся. «Совки» зрозуміли, що бійки є одним з невід'ємних компонентів будь-якого мобу і будь-якої фірми.

Зіткнення між уболівальниками двох різних команд час від часу траплялися і багато раніше. Але це були не сплановані акції, а хаотичні побоїща стінка на стінку. Причому обидві «стінки» звичайно знаходилися напідпитку.

Хоча були винятки з правил. У 1947 році 15 травня сталінградський «Трактор» приймав на своєму полі московську команду ВВС, яка вважалася в той час самої «блатний». Вона була створена за ініціативою сина Сталіна (за очі ВВС називали «ватага Василя Сталіна»), і в неї увійшли кращі гравці СРСР. У Сталінграді «льотчики» поводились і в готелі, і на поле вельми некоректно: розгромили кілька номерів і спровокували не одну бійку під час матчу. У підсумку розлючена місцева публіка не тільки закидала московських футболістів з трибун підручними предметами, але і після матчу атакувала гостей. У Союзі це був перший інцидент подібного роду.

У 1955 році в Єревані під час гри «Спартак» - ТДВ (Свердловськ) розпалена місцева публіка атакувала спочатку приїжджу делегацію, а потім вступила в сутичку з міліціонерами.

Запеклі зіткнення між уболівальниками виникали і в 1956 році («Динамо» Київ - «Торпедо» Москва), і в 1960-м (ЦСКА - «Динамо» Київ), і в 1961-м (« Динамо »Тбілісі -« Спартак »Єреван), і в 1970-м (« Торпедо »Кутаїсі -« Пахтакор »Ташкент).

«Спартак» завжди все робив першим - так вже склалося, що саме фани червоно-білою команди були першопрохідцями на неосвоєною ниві зачиняються субкультури. Нинішній їхній ривал з ЦСКА ішов корінням в далеке минуле, а перша масова сутичка між фанатами цих команд відбулася в 1980 році, коли «Спартак» і ЦСКА зустрічалися між собою в «Лужниках». На трибуні «B» сиділо близько двадцяти тисяч спартачі, тоді як трибуна «D» увібрала в себе приблизно двісті чоловік в червоно-синіх майках. «Спартак» переміг у дербі з рахунком 3: 1, а фанам ЦСКА довелося ой як нелегко. Мало того що протягом усіх дев'яноста хвилин гри вони вислуховували безсторонні скандування на свою адресу, мало того що їхня команда програла, та ще й після матчу їм дісталося по всіх статтях. Багаторазово перевершує їх за чисельністю моб «Спартака» напав на армійських фанатів у метро, ??і ті почали тікати.

Зазнавши поразки в нерівному бою, фанати ЦСКА стали реорганізовувати свій рух. Армійський моб збільшився в кілька разів і обріс м'язами. Мабуть, пам'ятний бій з червоно-білими надав певний вплив на подальші акції фанатів ЦСКА. Найвідоміші движи вони проводили саме в метро, ??де відловлювали саппортеров червоно-білих. Особливо поганою славою серед ворогів армійців користувалася станція метро «Каширська», де одночасно перебували в...


Назад | сторінка 4 з 8 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Маркетингове дослідження ВАТ &Спартак&
  • Реферат на тему: Про книгу Валентина Лєскова &Спартак&
  • Реферат на тему: Аналіз економічної діяльності ВАТ &Спартак&
  • Реферат на тему: Футбольні фанати
  • Реферат на тему: Корекція агресивної поведінки футбольних фанатів методом кінотерапія