не впевнений. Ризик - неминуча складова підприємницької діяльності. Підприємницький ресурс є рідкісним даром. Дослідники Гарвардського медичного центру розробили тест для виявлення здібностей людини в різноманітних сферах. Вони виявили, що тільки 1% людей обдаровані «винятковою творчої потенцією», т. Е. Їм доступні видатні досягнення в галузі мистецтв та підприємницької діяльності; 10% володіють «високої творчої потенцією»; ще 60% володіють «помірної або деякої» творчої потенцією; менше 30% людей не виявляють взагалі або в дуже малому ступені свою творчу активність '. Сьогодні багато фахівців відзначають, що економічна теорія як наука пов'язана з психологією, яка, у свою чергу, пов'язана з генетикою. Доведено, що одна з форм гена рецептора дофаміну обумовлює у людей загострену потяг до нових вражень. В американців ця аллель зустрічається в середньому 25 разів частіше, ніж у інших жителів планети, що багато в чому визначає рівень підприємницької активності в США.
В економічній теорії також виділяють ще інформаційний, технологічний, екологічний фактори і час.
1.3 Крива виробничих можливостей
Виробничі можложності - можливості суспільства з виробництва економічних благ при повному та ефективному використанні всіх наявних ресурсів при даному рівні розвитку технології. Можливий випуск продукції характеризує крива виробничих можливостей.
Вибір стає необхідним в умовах відносної обмеженості ресурсів. Вибір відбувається між економічними варіантами найкращого використання ресурсів. Оптимальним буде той варіант, який забезпечує максимум результату при мінімумі витрат.
Економічної науці вдалося розробити модель, що представляє вибір як економічну проблему. Модель називається графік виробничих можливостей (ПВ).
Вісь ординат показує можливі величини виробництва товару А при обмеженому обсязі ресурсів, вісь абсцис - можливі величини виробництва товару В з того ж обсягу ресурсів. Поєднавши точки максимумів, одержимо криву виробничих можливостей (ПВ).
Ріс.1- Графік виробничих можливостей
Крива ПВ позначає межі максимально можливого одночасного виробництва товару А і В при повному використанні обмежених ресурсів.
Вибір оптимального варіанту обмежений числом варіантів, представлених сукупністю точок цієї кривої.
Крива ПВ характеризує негативну залежність між парними величинами максимальних результатів виробництва. При нарощуванні виробництва товару А ми неминуче втрачаємо якусь кількість товару В, і навпаки. Теряемое кількість одного товару при максимізації виробництва іншого називається альтернативною ціною.
Точка Е є результат неповного використання виробничих ресурсів. У точці Е є резерв ресурсів для одночасного нарощування виробництва товару А і В. І знову виникає проблема вибору оптимального варіанту.
Кількість товарів, які доводиться втрачати при максимізації виробництва в умовах неповного використання ресурсів, називається альтернативними витратами.
Витрати одного блага, виражені в іншому благо, яким довелося знехтувати, називаються альтернативними (поставлений) витратами. Також іноді їх називають витратами відкинутих можливостей.
Оптимальним варіантом в точці Е буде такою, який забезпечує максимальну ефективність використання ресурсів. Формула ефективності - це відношення максимуму результату до мінімуму витрат (або доходу до витрат).
. Проблема економічного вибору
. 1 Проблема вибору в економіці
Господарська діяльність заснована на прийнятті рішень економічними суб'єктами і представлена ??процесами виробництва, розподілу, обміну та споживання. Економічні суб'єкти - це окремі індивіди, групи індивідів, суспільство в цілому, організовані відповідним чином. Основними суб'єктами в ринковій економіці виступають підприємства, які розпоряджаються певними засобами (такими, наприклад, як: будинки і споруди, обладнання, транспорт, сировина) необхідними для регулярного здійснення господарської діяльності у сфері виробництва, товарного обороту або послуг. У ролі економічних суб'єктів виступають також домашні господарства, які займаються як споживанням, так і здійсненням деяких видів виробничої діяльності.
У сучасних умовах велике значення на протікання економічних процесів надає держава, роль якого в різних країнах варіюється залежно від розмірів державного сектора. Діяльність ряду підприємств часто виходить за межі даної країни і в цьому сенсі вони стають економічними суб'єктами в міжнародному масштабі. У процесі господарської діяльності економічні суб'єкти використовують ...