техніки будь експерт зустрічається з труднощами.  Це ясно хоча б з того, що в міждисциплінарних дослідженнях одинаку важко добитися успіху.  В силу обставин експертом в області техніки звичайно є колективне особа, колективний орган, який може функціонувати як в державних, так і в недержавних структурах.  Експерт з питань техніки в силу необхідності використання різноманітних знань тяжіє до філософії, до філософських узагальнень.  Він і є філософ, але не просто філософ, який цікавиться виключно проблемами максимальної спільності, а філософ техніки, представник особливої ??філософської дисципліни - філософії техніки.  Сучасна філософія набуває все більш технічний характер.   
 В оцінці феномена техніки існує безліч підходів, розглянемо деякі з них.  Згідно натуралістичному підходу, людині на відміну від тварин бракує спеціалізованих органів, тому він змушений компенсувати свої недоліки створенням артефактів.  Згідно вольовий інтерпретації техніки, людина реалізує допомогою створення артефактів і технологічних ланцюгів свою волю до влади.  Це має місце як на індивідуальному, так і особливо на національному, класовому та державному рівнях.  Техніка використовується пануючими в суспільстві силами і, отже, вона не є нейтральною в політичному та ідеологічному відношенні.  Природно-науковий підхід розглядає техніку як прикладну науку.  Жорсткі логіко-математичні ідеали природничо-наукового підходу пом'якшуються в раціональному підході.  Тут техніка розглядається як свідомо регульована діяльність людини.  Раціональність розглядається як вищий тип організації технічної діяльності та в разі її доповнення гуманістичними складовими ототожнюється з доцільністю і планомірністю.  Це означає, що в наукове розуміння раціональності вносяться корективи соціокультурного порядку.  Їх розвиток приводиться до етичних аспектів технічної діяльності, які заслуговують особливого обговорення. 
      3.  Філософія техніки в XX столітті  
     У XX столітті філософія техніки опинилася під пильним поглядом багатьох вчених.  У 30-і роки вона обговорювалася провідними представниками  Союзу німецьких інженерів  raquo ;, такими як Ф. Дессауер lt;http://ru.wikipedia/w/index.php?title=%D0%94%D0%B5%D1%81%D1%81%D0%B0%D1%83%D1%8D%D1%80,_%D0%A4%D1%80%D0%B8%D0%B4%D1%80%D0%B8%D1%85amp;action=editamp;redlink=1gt;,  К. Тухель lt;http://ru.wikipedia/w/index.php?title=%D0%A2%D1%83%D1%85%D0%B5%D0%BB%D1%8C,_%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D1%83%D1%81amp;action=editamp;redlink=1gt;  та іншими фахівцями.  Інтенсивний розвиток почалося в епоху «комп'ютерної революції» (70-ті роки). 
   Розвиток філософії техніки в Росії 
   Основи філософії техніки в Росії заклав в 1898 році Петро Енгельмейер lt;http://ru.wikipedia/wiki/%D0%AD%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%B5%D0%B9%D0%B5%D1%80,_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80_%D0%9A%D0%BB%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%8C%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87gt;,  автор брошури «Технічний підсумок ХIХ століття» (видана в 1898 році) і робіт «Теорія творчості» (опубликована в 1910 році), «Філософія техніки» (опублікована в 1913 році).  В даний час над проблемами філософії техніки трудяться такі відомі російські вчені: 
				
				
				
				
			   д.ф.н., проф.  В.Г.  Горохів lt;http://ru.wikipedia/w/index.php?title=%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B2,_%D0%92%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%B9_%D0%93%D0%B5%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B8%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87amp;action=editamp;redlink=1gt;- В даний час працює в МГУ на кафедрі Історії та теорії світової культури Філософського факультету; 
   д.ф.н., проф.  В.М.  Розін lt;http://ru.wikipedia/w/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BD,_%D0%92%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BC_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87amp;action=editamp;redlink=1gt;- Провідний науковий співробітник Інституту філософії РАН, керівник дослідницької групи філософії техніки [4] lt;http://ru.wikipedia/wiki/%D0%A4%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BE%D1%84%D0%B8%D1%8F_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8gt;;
   д.ф.н., проф.  В.Ф.  Шаповалов lt;http://ru.wikipedia/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B2,_%D0%92%D0%B8%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87amp;action=editamp;redlink=1gt;- Викладає в МГУ на кафедрі Філософії мови і комунікації Філософського факультету; 
   д.ф.н., проф.  Е.А.  Шаповалов lt;http://ru.wikipedia/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B2,_%D0%95%D0%B2%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B5%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87amp;action=editamp;redlink=1gt;- Викладає в СПбДУ на Філософському факультеті; 
   д.т.н., проф.  Б.І.  Кудрін lt;http://ru.wikipedia/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%B4%D1%80%D0%B8%D0%BD,_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81_%D0%98%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87gt;- Творець наукової школи за напрямами «Електрика» та «Філософія технетікі» і багато інших. 
   Філософи техніки 
   Енгельмейер, Петро Кл...