одження коштів у виробничому процесі підприємства всі його активи можна розділити на довгострокові та поточні. Довгострокові активи формуються переважно за рахунок власного капіталу і довгострокових позикових коштів, поточні - за рахунок власного капіталу і короткострокових зобов'язань.  
 Залежно від джерел формування загальну суму поточних активів підприємства прийнято розділяти на дві частини: 
  змінну, яка створюється за рахунок короткострокових зобов'язань; 
  постійну частину поточних активів, яка утворюється за рахунок власного капіталу і довгострокових позикових коштів. 
  Згідно цій логіці у складі поточних активів виділяють категорії власних оборотних коштів і робочого капіталу. 
  Для комплексного аналізу забезпеченості організації матеріальними оборотними коштами проводять такі аналітичні процедури [6]: 
  Визначають наявність коштів. 
  Визначають наявність власних оборотних коштів: 
   ВОК=СК - ВА, (1.1) 
   де СОС - власні оборотні кошти; 
  СК - власний капітал (стор. 490 ф. №1); 
  ВА - необоротні активи (стор. 190). 
  Визначають наявність власних і довгострокових позикових джерел фінансування: 
   СДІ=СК - ВА + ДО=СОС + ДО, (1.2) 
  де СДІ - власні і довгострокові джерела фінансування; 
  ДО - довгострокові зобов'язання (стор. 590). 
  Визначають загальну величину основних джерел формування запасів: 
   ОІЗ=СК - ВА + ДО + КО=СДІ + КО, (1.3) 
   де ОІЗ - загальна величина основних джерел формування запасів; 
  КО - короткострокові зобов'язання (стор. 690). 
  Визначають надлишок (+) або нестача (-). 
  Визначають надлишок/нестача власних оборотних коштів: 
  ? ВОК=ВОК - З, (1.4) 
   де? СОС - приріст (надлишок) власних оборотних коштів; 
				
				
				
				
			  З - запаси (стор. 210). 
  Визначають надлишок/нестача власних і довгострокових позикових джерел фінансування: 
  ? СДІ=СДІ - З, (1.5) 
   де? СДІ - приріст (надлишок) власних і довгострокових позикових джерел фінансування. 
  Визначають надлишок/недолік основних джерел формування запасів: 
  ? ОІЗ=ОІЗ - З, (1.6) 
   де? ОІЗ - приріст (надлишок) джерел формування запасів. 
  Об'єднують показники в модель: (? СОС;? СДІ;? ОІЗ) і переводять у двійковий код за наступним правилом: 
 . Якщо значення невід'ємне, то воно замінюється на «1». 
 . Якщо значення негативне, то воно замінюється на «0». 
  За допомогою показників? СОС,? СДІ,? ОІЗ визначається трикомпонентний показник, що характеризує тип фінансової стійкості організації. 
  Розглянемо чотири типи фінансової стійкості: 
 . Абсолютна стійкість фінансового стану. 
  М 1=(1, 1, 1), тобто D СОС? 0; D СДІ? 0; D ОІЗ? 0; 
  При абсолютної фінансової стійкості організація не залежить від зовнішніх кредиторів, запаси і витрати повністю покриваються власними ресурсами. У російській та міжнародній практиці така фінансова стійкість зустрічається вкрай рідко, оскільки процес розвитку постійно вимагає припливу додаткових фінансових коштів, організація змушена звертатися за позиками і кредитами. 
 . Нормальна стійкість фінансового стану. 
  М 2=(0, 1, 1), тобто D СОС lt; 0; D СДІ? 0; D ОІЗ? 0; 
  При нормальній стійкості фінансового стану організація платоспроможна. Нормальна стійкість показує, що організація оптимально використовує всі доступні джерела фінансування і повністю покриває запаси і витрати. 
 . Нестійкий фінансовий стан. 
  М 3=(0, 0, 1), тобто D СОС lt; 0; D СДІ lt; 0; D ОІЗ? 0; 
  При нестійкому фінансовому стані зростає ризик неплатоспроможності. Тим не менш, зберігається можливість відновлення рівноваги за рахунок додаткового залучення власних коштів, скорочення дебіторської заборгованості та прискорення оборотності запасів. 
 . Кризовий фінансовий стан. 
  М 4=(0, 0, 0), тобто D СОС lt; 0; D СДІ lt; 0; D ОІЗ lt; 0 
  Підприємство знаходиться на межі банкрутства, оскільки в даній ситуації грошові кошти, кор...