уперечливий конституцій і статутів суб'єктів Російської Федерації Конституції Російської Федерації розуміється не строге відповідність наявним в Конституції Російської Федерації правовим нормам, а відповідність положень конституцій і статутів суб'єктів Російської Федерації в частині, що стосується предметів свого ведення, основам конституційного ладу, закладеним у Конституції Російської Федерації.
Підставою підтвердження даної правової позиції є, наприклад, Визначення Конституційного Суду Російської Федерації від 6 грудня 2001 № 249-О, згідно з яким «пріоритет положень Конституції Російської Федерації має місце при визначенні як статусу суб'єкта Російської Федерації , так і предметів ведення і повноважень органів державної влади Російської Федерації та органів державної влади її суб'єктів ».
У зв'язку з цим слід зазначити, що вироблені Конституційним Судом Російської Федерації правові позиції з питань відповідності Конституції РФ конституцій і статутів суб'єктів Російської Федерації придбали велике практичне значення. Так, в результаті звернення групи депутатів Державної Думи до Конституційного Суду Російської Федерації про перевірку відповідності Конституції Російської Федерації окремих положень конституцій Республіки Адигея, Республіки Башкортостан, Республіки Інгушетія, Республіки Комі, Республіки Північна Осетія - Аланія і Республіки Татарстан останні Визначенням Конституційного Суду Російської Федерації від 27 червня 2000 № 92-О були визнані такими, що втратили силу і не підлягають застосуванню як не відповідають Констітуціі Російської Федерації.
Підставою винесення Конституційним Судом Російської Федерації Визначення від 27 червня 2000 № 92-О стало порушення встановленого Конституцією РФ розмежування предметів ведення і повноважень між органами державної влади Російської Федерації і органами державної влади суб'єктів Російської Федерації, що виразилося в тому, що у відповідних конституціях республік земельне законодавство, визначення порядку та умов володіння, користування і розпорядження землею, надрами, лісами, водами та іншими природними ресурсами, охорона навколишнього середовища, встановлення відносин власності на природні ресурси були віднесені до відання відповідних республік, а ні до спільної ведення Російської Федерації і суб'єктів Російської Федерації.
Згодом на підставі даного Визначення Конституційного Суду Російської Федерації відповідні зміни і доповнення були внесені в багато конституції та статути суб'єктів Російської Федерації, у зв'язку з чим останні були приведені відповідно до Конституції Російської Федерації. Наприклад, на виконання Ухвали Конституційного Суду Російської Федерації від 27 червня 2000 № 92-О ст. 9 Конституції Республіки Башкортостан від 24 грудня 1993 № НД - 22/15 була викладена в новій редакції, відповідно до якої «земля та інші природні ресурси використовуються й захищаються в Республіці Башкортостан як основа життя і діяльності її багатонаціонального народу». Тим самим на відміну від положень ст. 10 Конституції Республіки Башкортостан від 24 грудня 1993 № НД - 22/15 в колишній редакції, яка проголошувала виключне право власності Республіки Башкортостан («її багатонаціонального народу») на природні ресурси, ст. 9 Конституції Республіки Башкортостан від 24 грудня 1993 № НД - 22/15 (в ред. Від 3 листопада 2000) була приведена у відповідність до ч. 1 ст. 9 Конституції Російської Федерації, в результаті чого практично повністю відтворила положення останньої. При цьому в Конституції Республіки Башкортостан також була змінена норма, відноситься до відання республіки питання володіння, користування і розпорядження землею, надрами, природними багатствами, іншими ресурсами за допомогою регулювання цих питань законодавством Республіки Башкортостан. Так, відповідно до ст. 9 Конституції Республіки Башкортостан від 24 грудня 1993 № НД - 22/15 в новій редакції регулювання законом Республіки Башкортостан порядку управління і розпорядження землею, надрами, водними, лісовими ресурсами обмежується тільки природними ресурсами, що знаходяться у державній власності Республіки Башкортостан.
Після вступу Визначення Конституційного Суду Російської Федерації від 27 червня 2000 № 92-О чинності до Конституції Республіки Адигея від 10 березня 1995 № 1 були внесені відповідні зміни. Слід зазначити, що з моменту прийняття Конституції Республіки Адигея всі зміни і доповнення до неї вносилися саме після дати винесення відповідної ухвали. Причому сьогодні налічується більше 30 Конституційних законів Республіки Адигея, які вносили поправки в республіканську конституцію.
Разом з тим відзначимо, що встановлені Визначенням Конституційного Суду Російської Федерації від 27 червня 2000 № 92-О порушення принципу розмежування предметів ведення і повноважень між органами державної влади Російської Федерації і органами державної влади ...