Країни Центральної Азії знаходяться на важливому етапі політичної та економічної взаємодії. Центральноазіатський регіон переживає зміни, геополітична ситуація постійно розвивається. В даний час очевидно, що Центральноазійський регіон став зоною зіткнення геополітичних інтересів найбільших світових гравців, ареною негласного протистояння світових центрів сили. Неоднозначні події, що відбулися в Киргизстані, Узбекистані в 2004 р - наслідки того, що ці країни зіткнулися з неприкритим тиском з боку зовнішніх сил, які доклали чимало зусиль для «демократизації» країн регіону. Досвід так званих кольорових революцій в Грузії і на Україні був перенесений на центральноазіатську грунт [2]. Важкі наслідки цього досі позначаються на внутрішньополітичній і зовнішньополітичній життя Киргизстану та Узбекистану. Як показали вищевказані події, світ в Центральній Азії - її найвразливіше місце. У зв'язку з цим, ?? сновним мета зовнішньої політики незалежних держав центрально-азіатського регіону полягає у активізації та налагодженні інтеграційних процесів між країнами Центральної Азії з метою недопущення реалізації подібних «сценаріїв».
З перших днів незалежності Казахстан продемонстрував миролюбний характер своєї зовнішньої політики, основною метою якої стало формування і подальший розвиток концепції « багатовекторної дипломатії», згідно якої Казахстан розвиває рівноправні і диверсифіковані відносини з усіх важливих для країни напрямками: СНД, Центральна Азія, Схід і Захід, Європа і Азія, мусульманський світ, АТР, індустріальні держави [3]. Казахстан успішно здійснив входження у світове співтовариство і різні міжнародні структури глобального, регіонального та субрегіонального рівня. На сьогоднішній день Казахстан є членом авторитетних як європейських, так і азіатських міжнародних організацій.
Стабільний рівень економічного розвитку, який країна підтримує і в період світової економічної кризи завдяки зваженому курсом зовнішньої і внутрішньої політики, що проводиться Главою Держави дозволяє бути Казахстану не тільки так званим «острівцем стабільності, але й безпеки» в регіоні Центральної Азії. Зберігаючи баланс між великими гравцями в даному регіоні - Москвою, Пекіном, Вашингтоном республіка більш націлена на реалізацію власної багатовекторної політики, ніж на розвиток цілісних взаємин Центральної Азії з іншими країнами. Республіка Казахстан займає унікальне місце в інтеграційних процесах ЦАР. Це пов'язано з тим, що Казахстан займає вигідне положення в системі міжнародних відносин, т. К. Відноситься одночасно до тюркомовних світу і має релігійну спільність з ісламськими державами, історичне коріння і психологічні особливості національного духу, що обумовлюють його приналежність до Сходу [6]. Однак Казахстан відноситься і до Заходу, т. К. Євро-приналежність Казахстану обумовлена ??факторами демографічного і політичного властивості, характером побудови світської держави.
На початку XXI століття в зв'язку з поширенням непростих викликів і загроз в сучасному мінливому світі для Казахстану найбільш пріоритетними стали питання забезпечення національної та регіональної безпеки, боротьби з міжнародним тероризмом, екстремізмом і наркотрафіком, що пов'язано, як з внутрішніми трансформаційними процесами, так і з впливом зовнішніх факторів в самому регіоні. Останні кілька років принесли істотне посилення азіатського напрямку, у зв'язку з чим, в казахстанській політиці набирає чинності так званий «азіатський вектор» [4]. Азіатський напрямок обумовлено безпосередньою приналежністю Республіки Казахстан до цього динамічно розвивається регіон світу. Президент РК Н.А. Назарбаєв неодноразово заявляв про те, що «загальні підходи до комплексу світових проблем, ідентичні інтеграційні зусилля, а також зростаючий взаємний інтерес в економічній сфері підкреслюють багатогранність і перспективи казахстансько-азіатського діалогу». Свідченням тому є щорічні Послання Президента країни народу Казахстану, де Глава держави нагадує про те, що пріоритетним напрямком у зовнішньополітичному курсі нашої країни є інтеграційний вектор розвитку. Підтвердженням тому служать тези з «Стратегії 2030:« Процвітання, безпека і покращення добробуту всіх казахстанців »- довгострокового шляху розвитку Казахстану до 2030-го року, де сказано:« Будуть посилюватися наші зв'язки і інтеграційні процеси з центральноазіатськими державами. Кращим нашою зброєю, що забезпечує захист національних інтересів і паритет сил на найближчу і далеку перспективу, повинна бути політика інтеграції, в першу чергу - зміцнення і розвиток Центральноазіатського Союзу між Казахстаном, Киргизстаном і Узбекистаном, невтручання в справи інших держав, домінування актів згоди, а не протистояння »[5]. Про те, що цим напрямком приділятися підвищена увага, свідчить і створення в структурі зовнішньополітичного відомства Казахстану спеціального підрозділу по поглибленню багатостороннього спі...