й транспорт існував лише один шлях - підвищення якості перевезень, створення нових видів послуг, зниження собівартості перевезень. І такі заходи у технічної, технологічної та організаційної сферах були здійснені.
Великим досягненням залізниць в цей період стало масове впровадження контейнерних перевезень, здійснюваних експедиторськими фірмами в ув'язці з усіма видами транспорту. Число контейнерів сьогодні перевищує 6 млн. Одиниць, тобто їх стало більше, ніж вагонів. Навколосвітня звернення контейнерів дозволило значно підвищити роль залізниць, залучити на них додаткові вантажі.
Важливе значення мало масове впровадження обчислювальної техніки [31, с.35]. З одного боку, нові технології дозволили на базі створення великих обчислювальних центрів удосконалювати всю систему організації перевезень вантажів, значно скорочувати штат, домагатися значної економії експлуатаційних витрат. З іншого боку, створені системи контролю знаходження вагонів і вантажів різко поліпшили взаємодію з вантажовласниками, які тепер забезпечувалися повною інформацією про транспортний процесі. Впроваджувалася безпаперова технологія перевезень вантажів.
Для поліпшення якості перевезень і зниження витрат при перевезеннях вугілля, руди та інших масових вантажів у США, Канаді, ПАР була значно підвищена маса поїздів. У регулярне звернення увійшли поїзда масою 10-20 тис. Т, що зажадало подовження станційних колій.
Інша технологічний напрям - формування многогруппних поїздів для скорочення маневрової роботи на вантажних і проміжних станціях. Для цього стали споруджувати допоміжні парки на сортувальних станціях, різко збільшилася загальна кількість сортувальних колій.
Ще одним напрямком зниження витрат і підвищення якості перевезень стало значне підвищення частки спеціалізованих вагонів. Число їх типів становить сьогодні вже більше 100, а за деякими даними досягає 200. Збільшилася вантажопідйомність вагонів. Найбільша вантажопідйомність вагона досягнута в США - там середня вантажопідйомність одного вагона наближається до 80 т, для порівняння на дорогах СНД - приблизно 65т. Допустиме навантаження на вісь на залізницях США досягла 30 т [39, с.16].
Ці та інші заходи дозволили скоротити штат залізниць. Наприклад, у США з 1967 р по 1978 р персонал залізниць скоротився з 615 тис. Осіб до 480 тис. Чоловік.
У цей період різними країнами проводилася реорганізація залізничного та інших видів транспорту. Основна ідея реорганізації - перехід від жорстокого державного контролю до дерегулювання транспорту. Найбільш помітні зрушення в цій області відбулися в США. У 1977 р там почалося дерегулювання повітряного транспорту, а слідом за ним в 1980 р - автомобільного та залізничного і, нарешті, в 1984р.- Водного. Прийняті закони дозволили створювати на всіх видах транспорту нові компанії і вільно встановлювати тарифи. Крім того, на повітряному транспорті авіаційним експедиторським агентствам дозволялося мати у власному володінні та експлуатувати літаки. Автотранспортним агентствам дозволено брати участь у діяльності транспортних компаній загального користування. Експедиторським агентствам і транспортним компаніям надана можливість створювати спільні підприємства з фірмами, що спеціалізуються на експортній торгівлі. У Японії з метою підвищення конкуренції здійснена приватизація залізниць. У Великобританії скасовані ліцензії, значно стримують використання автомобілів як по поясах дальності перевезень, так і по номенклатурі вантажів [37, с.48].
Виділенню транспорту в самостійну сферу застосування логістики сприяють наступні основні фактори [24, с.279]:
. здатність транспорту реалізувати основну ідею логістики, т. е. створити надійно, стійко і оптимально функціонуючу систему «постачання - виробництво - розподіл - споживання»;
. неминучість вирішення цілої низки складних транспортних проблем при виборі каналів розподілу сировини, напівфабрикатів і готової продукції в рамках логістичної системи;
. висока частка транспортних витрат, максимальна величина яких досягає 50% у загальних логістичних витратах на просування товару від первинного джерела сировини до кінцевого споживача готової продукції;
. висока частка транспортної складової в зовнішньоторговельній ціні товарів (особливо для країн з великими відстанями перевезень);
. наявність великої кількості транспортно-експедиційних підприємств, що грають велику роль в організації оптимальної доставки товарів, як у внутрішніх перевезеннях, так і в міжнародних сполученнях.
Головним принципом транспортної логістики, так само, як і логістики в цілому, є оптимізація витрат. На транспорті вона досягається при дотриманні наступних вимог [26, с.204]:
економії за рахунок масштабів вантажоперевезення;
економії за рахунок дальності маршрутів.
1.2 Концепція розвитку транспортно-логістичної системи Свердловської області