в газів
Число Нуссельта и коефіцієнт тепловіддачі від газів до стінок труб відповідно Рівні:
Кількість Рейнольда для потоку Повітря
Число Нуссельта и коефіцієнт тепловіддачі від стінок труб до Повітря при поперечному потоці:
(при Шахов порядку Розташування труб, унаслідок S1=S2 Є=1).
.
Коефіцієнт теплопередачі
Так як, то:
.
Виправлення на температурні напір при перехресній схемі е=0,88, тоді:
.
Поверхня нагрівання рекуператора:
Загальне число труб
Висота труб в одному ході
.
Живий перетин для проходу Повітря
.
Кількість труб, розташованіх поперек потоку
.
Кількість труб, розташованіх уздовж потоку
Ексергетічній баланс утілізатора
ЕКСЕРГІЯ теплового потоку, підведеного до Повітря
ЕКСЕРГІЯ потоку димових газів на вході
ЕКСЕРГІЯ потоку димових газів на віході
ЕКСЕРГІЯ передана Дімов газами в утілізаторі:
.
Зовнішні Втрати ексергії через стінкі ї ізоляцію утілізатора
.
ЕКСЕРГІЯ, вітрачена Дімов газами на нагрівання Повітря и внутрішні Втрати
.
ЕКСЕРГІЯ потоку Повітря на вході
ЕКСЕРГІЯ потоку Повітря на віході
ЕКСЕРГІЯ на нагрівання Повітря
.
Внутрішні Втрати, звязані з необоротністю при теплообміні
.
ЕКСЕРГІЯ, вітрачена на Подолання аеродінамічного опору повітряного потоку при велічіні Пітом сумарного опору візначається як Потужність вентилятора. Сумарная аеродінамічній Опір складі:
.
Потужність вентилятора:
.
Сумарні Втрати ексергії складають:
Ексергетічній баланс рекуператора, кДж/с:
На вході На віході
ЕКСЕРГІЯ газів ЕКСЕРГІЯ газів
ЕКСЕРГІЯ Повітря ЕКСЕРГІЯ Повітря
Внутрішні Втрати Ді=3096 Зовнішні Втрати Де=64,677
У підсумку У підсумку
Ексергетічній ККД рекуперативного утілізатора:
.
Ефективність регенеративного (замкнутого) тепловикористання - енергетичний ККД пічної установки складається з ККД трубчатої печі та рекуператора.
.
Економія палива за рахунок ВЕР візначається по велічіні использование ВЕР.
При у=1, ф=8200/рік
Тоді
. Ексергетічній баланс турбіни
Водяна пара з початково температурою Т1=773 К розшірюється у турбіні від тиску Р1=0,94 МПа до тиску Р2=0,12 МПа.
При даних параметрах ентальпія парі на вході в турбіну h1=3478,23 кДж/кг и ЕКСЕРГІЯ на вході
е1=1202,17 кДж/кг. При адіабатному розшіренні h2S=2842,4 кДж/кг, е2=565,34 кДж/кг. Отже:
=(h1 - h2)=(е1 - е2)=636,83 кДж/кг.
Если Внутрішній відносній ККД турбіни (відношення дійсної роботи Розширення до ізоентропного) зоі=80%, то
2=h1 - lд=2969,77кДж/кг,
де lд=зоі? l=0,8? 636,38=509,46кДж/кг
Тоді е2=616,14кДж/кг.
Ексергетічній баланс у цьом?? випадка
е1=e2 + l +
, 17=616,14+ 509,46 +
=1202,17- (616,14 + 509,46)=76,57 кДж/кг
Ексергетічній ККД візначається відношенням:
Усі Втрати ексергії тут відносяться до внутренних и технічних и того.
Ексергетічна Потужність турбіни при вітраті 1 кг/с парі
кВт.
4. Ексергетічній баланс теплонасосної компресорної установки, что працює на фреоні
Теплота підводіться від відпрацьованої парі турбоустановки, что має температуру 313, до фреону, что віпаровується при температурі 303 К і тиску 0,1263 МПа. Потім суха Насич пара стіскується компресорів до тиску 1 МПа и Надходить у конденсатор фреону. Процес конденсації завершується при тиску 0,9 МПа и температурі 379,3 К. Далі робочий агент знову дроселюється до тиску 0,1263 МПа. У конденсаторі теплового насосу нагрівається вода, что идет на опалення від температури 322 до 390 К при тиску 1 МПа в кількості 0,873 кг на 1 кг фреону - 11.
Робота, что затрачується на стіск фреону - 11, при адіабатному ККД компресора зк=0,8 дорівнює 38,4 кДж/кг. Таким чином, корисностям ефектом тепло насосної установки є Підвищення ЕНЕРГІЇ мережної води від е1=8,98кДж/кг до е2=33,59 кДж/кг, что відповідають температурам 322 и 390 К. Кількість теплоти, передана фреоном - 11 мережній воде складає 146 , 16 кДж/кг, а одержувана від парі у віпарніку...