ми thin, frail, little. Thing в застосуванні до людини завжди вживається з прикметником »[1, с. 82].
Предметно-логічна частина, яка містить лексичне значення, є непростою, вона відображає всю складність поняття, вираженого в слові. Так, в основному значенні слова woman ми розрізняємо, як мінімум, три компонента: доросле людська істота жіночої статі.
Слово має стилістичної конотацією, або стилістичним компонентом значення, якщо характерно для певних функціональних стилів або сфер мови.
. 3 Сленг і споріднені явища (жаргон, діалект, коллоквиализмами)
Англійська сленг відноситься до однієї з підсистем англійської мови, а точніше - до нелітературної лексиці. Між літературною лексикою, розмовної і нелітературних немає чітких кордонів. Обгрунтовано нормативна розмовна лексика плавно переходить на рівень слів, які вже не є нормою літературного вживання. І.Р.Гальперин вважає, що найближче до розряду загальновживаною літературної розмовної лексики якраз і знаходиться сленг. В якості терміна в англійській лексикології був введений в обіг на початку 19-го століття, пізніше, ніж терміни «жаргон» і «діалект» [6, с.85].
«У сучасній зарубіжній лексикографії поняття« сленг »змішується з такими поняттями як« діалектизм »,« жаргонізм »,« вульгаризм »,« розмовна мова »,« просторіччя »та ін. ... поняття« сленг » в англійській лексикографії змішується зі словами і фразеологізмами, абсолютно різнорідними з точки зору їх стилістичного забарвлення і сфер вживання »[6, с.86].
У багатьох словниках сленг відносять до жаргонам, внаслідок цього, він диференціюється, і англійська і американська лексикології починають відзначати у промові військовий, спортивний, театральний, студентський, парламентський і релігійний сленги, а також неологізми, які теж часто відносять до сленгу [6, с. 86].
Різниця між літературною розмовною лексикою і словами, що зараховують до сленгу, дуже важко визначити, тому в деяких словниках ставляться подвійні поноси розм. і сленг. І.Р. Гальперін наводить приклади наступних слів з подвійними пометами: «chink - гроші; fishy - підозрілий; governor - батько; hum (від humbug) - обман »[6, с. 87].
Відсутність чітких критеріїв у віднесенні слова до не викликає сумнівів стилістичному розряду - відоме явище, тому що мова постійно розвивається, і слова з одного лексичного рівня в процесі закономірного розвитку мови поступово потрапляють в інший і починають там своє повноцінне існування. Але до сленгу відносять дуже велика кількість слів різних стилістичних розрядів, які мають різноманітними функціями і сутностями [6, с.89]. Тому, лінгвіст пропонує відмежувати сленгізми від жаргонізмів, діалектизмів і вульгаризмів [6, с. 91]. Відрізняє сленгізми те, що, на думку вченого, ці неологізми володіють емоційним забарвленням, народжуються в живої розмовної мови, і з часом з легкістю переходять у розряд офіційних словникових одиниць англійської літературної мови. Жаргонізми ж, на думку Гальперіна, можуть бути лише нав'язані літературному мови широким вживанням, наприклад, в засобах масової інформації [6, с.100].
І.В.Арнольд дає наступне визначення: «сленгу називають грубуваті або штучно суто розмовні слова і вирази, які претендують на новизну і оригінальність» [2, с.85].
У радянській англистике найбільш розгорнуте визначення сленгу дано В.А.Хомяковим. Сленг - це «особливий периферійний лексичний пласт, що лежить як поза межами літературної розмовної мови, так і поза межами діалектів загальнонаціонального англійської мови, що включає в себе, з одного боку, шар специфічної лексики і фразеології професійних говірок, соціальних жаргонів і арго злочинного світу, і , з іншого, шар широко поширеною і Загальнозрозумілій емоційно-експресивної лексики і фразеології нелітературних мови »[23, с. 12].
«Загальний сленг» визначається В.А.Хомяковим, як «відносно стійкий для певного періоду, широко поширений і загальнозрозумілою шар лексики і фразеології в середовищі живої розмовної мови (іноді з фонетичними, морфологічними і синтаксичними особливостями) , вельми неоднорідний за своїм генетичним складом і ступеня наближення до літературної мови, що має яскраво виражений емоційно-експресивний оціночний характер, що представляє часто протест-насмішку проти соціальних, етичних, естетичних, мовних та інших умовностей і авторитетів »[24, с. 77].
З шістдесятих років минулого сторіччя термін сленг починає застосовуватися і в російській лінгвістиці, одночасно з термінами жаргон і арго. В цей же час з'являється і починає обговорюватися проблема розмежування термінів, яка не вирішена до сьогоднішнього часу.
У деяких підручниках терміни арго, жаргон і сленг не диференціюються, просто ав...
