ою або протилежних стороною. Політика нереагування й достатньо активно вікорістовується США, и цьом існує маса примеров [9].  
 У рамках інформаційно-психологічних операцій комунікативні програми могут буті спрямовані на: 
  реструктурування Ворожки отношений обраних індівідів и груп; 
  Посилення отношений дружно налаштованих індівідів и груп; 
  підтримка постійної нейтралізації тихий, Чиї отношения є неструктурованімі, хто є «БЕЗПЕЧНА», будучи нейтральним. 
  Розробляючі в даного випадка план тактичних ЗАХОДІВ, необходимо брати до уваги Такі Відомості: 
  визначення цільової аудіторії в даного суспільстві; 
  Переконаний, отношения, думки и мотивація цільовіх аудіторій; 
  аналіз точок уразлівості в даній моделі поведінкі; 
  визначення найбільш ефективних каналів для Досягнення мети; 
				
				
				
				
			  вторинно дослідження ЕФЕКТ Першого етапу інформаційної Війни [11]. 
  Таким чином «інформаційна війна» - це Різновид протіборства СОЦІАЛЬНИХ систем, в ході которого допускається (передбачається) Фізичне знищення елементів інфраструктурі протіборчіх систем, а Головня засобими ведення є інформаційні технології. 
  телебачення інтернет інформаційний війна 
  1.2 ЗМІ як головна зброя інформаційної Війни 
   С.П. Расторгуєв в одному зі своих інтерв'ю «Літературній газеті» (№ 42, 2003р.) Сказавши: «Інформаційна зброя вікорістовує Енергію, Закладення в людіні. Вона береться з «голови» того, на кого воно Діє и ВІН сам собі знищує, «змушує» собі Виконувати Різні вчінкі, хворіти або віліковуватіся. Альо це Робить самє ВІН сам. Треба только грамотно и в добрі упакованность виде Йому податі відповідні вихідні дані - інформацію ». 
  Дійсно, середовище проживання людини різко змінілося з з'явилися інтернету - інформація пошірюється моментально по всьому світу. Перепрограмуваті людину стало швидше, дешевше и легше, чем вбіваті. Інформаційні засоби іноді даже безкоштовно поставляються, як комп'ютери до вузів, - аби їх Користувачами подаваті відповідну и?? формацію. 
  Глобалізація інформаційних процесів и всеосяжність інформаційних потоків, Стрімкий розвиток и Збільшення обсягів впліву аудіторій телекомунікаційніх мереж ознаменувалі собою Кінець XX століття. ЦІ фактори дали Підстави Вченіє (футуролог, соціологам, філософам) стверджуваті, что на зміну індустріальному суспільству, де провідну роль відігравало виробництво, и проміжній постіндустріальній Стадії (для пострадянського простору більш Прийнятних Термін «деіндустріалізація»), де поряд з виробництвом Важлива роль відіграє сфера услуг, идет нове - информационное суспільство, для которого пріорітетною є сфера масових комунікацій [13]. 
  Вже зараз інформаційні технології стали найпотужнішою виробничою силою: например, сегодня 90% Капіталу переходити від власника до власника помощью Електрон комунікацій, а Потенціал Деяк інформаційних корпорацій більшій, чем у ОКРЕМЕ держав. Показове Виступає приклад Компанії «Microsoft», яка зі своими капіталамі примерно в $ 700 млрд. Віпереджає економічні показатели цілої країни, скажімо, Испании. 
  Німецький філософ Шпенглер ще на початку XX століття передбачало небувале зростання роли информации в жітті Суспільства. У работе «Сутінки Європи» ВІН писав: «У найближче Майбутнього трьох або Чотири світовіх газети будут направляти думки провінційніх газет и з їх помощью -« волю народу ». Всі вірішуватіметься невелика кількістю людей, Які контролюють ЦІ газети, імена якіх можливо даже и не будут відомі, проти Величезна маса політіків іншого рангу, ріторів и трібунів, депутатов и Журналістів, представителей провінційніх горізонтів, буде підтрімуваті в нижчих прошарках Суспільства Ілюзію народного самовизначення ». Слід Зазначити, что О. Шпенглер у тієї годину не передбачало розвитку Електрон ЗМІ - тоді его прогнозами, співуче, були б ще смілівіше. Аджея самє розвиток телекомунікацій Виступає визначальності фактором інформаційного Суспільства. Ті, скільки годині займає, и Пожалуйста значення має переглядання телепередач для середньостатістічного європейця, дозволяє стверджуваті, что телевізор - головна ікона нашого часу. 
  Комунікаційна сфера Взагалі та ЗМІ зокрема - всегда були активними учасниками ЗБРОЙНИХ конфліктів. У цьом контексті вельми сімволічно Виглядає факт, что ставши 60 лет назад приводом для Другої Світової Війни - Напад на радіостанцію в Глейвіце. Історики відзначають, что Б.Муссоліні, на мнение его ж соратніків, при плануванні Військових операцій более уваги пріділяв того, Які заголовки з'являться в газетах, чем військовій доцільності. Проти во второй мировой війні зізналася поразка самє ті держа...