Безумовно, безробіття обумовлена ??всім ходом соціально-економічного розвитку держави і суспільства. Вона - постійний елемент, продукт розвитку виробництва. У відомому сенсі можна говорити, що саме воно (виробництво) і породжує безробіття, яка виступає як макроекономічне явище, що визначає рівень і темпи економічного розвитку країни.
Для дослідження причин безробіття використовують різні концепції (про них говорилося в теоретичній частині моєї роботи). Не можна не звернути уваги на те, що в концепціях, що пояснюють безробіття, розкривають її причини, аналізуються товариства з розвиненими ринковими відносинами, стабільно функціонуючим ринком праці. Росія ж знаходиться на стадії становлення ринкової економіки, переходу від адміністративно-командної економіки до ринкової. Ця обставина враховується дуже рідко. Специфіка ситуації в Росії зумовлена ??відмінністю її соціально-економічних умов, які передують ринковій економіці. У більшості країн капіталізм зароджувався в надрах феодалізму, і, отже, цей процес носив еволюційний характер. У Росії відбувається процес переходу від соціалізму до ринкової економіки.
Оцінюючи сьогоднішню економічну ситуацію в Росії, не можна не мати на увазі, що переважна маса економічно активного населення сформувалася як працівник в доперебудовних період. А в тих умовах в країні діяльність людей була переважно пов'язана з матеріально-ве?? ественной виробництвом. Така зайнятість вважалася престижною і більш вигідною. Працівники отримували порівняно високу заробітну плату, були краще забезпечені житлом, базами відпочинку, дитячими садами, піонерськими таборами і т.д. При цьому економіці не був притаманний інноваційний характер, що збереглося і сьогодні.
У нових умовах галузева і професійна структури зайнятості населення виявилися практично несумісними з ринковою економікою. Ці структури потребують не просто вдосконалення, а в кардинальної перебудови.
У доперебудовних період практично була відсутня проблема працевлаштування. У суспільстві панував принцип загальності і обов'язковості праці. При цьому економіка постійно відчувала дефіцит робочої сили. У результаті працівники мали певні можливості диктувати керівництву підприємств свої умови праці та її оплати, погрожуючи звільненням, і т.д. В результаті економіка мала працівника, звиклого тривалий час працювати на одному підприємстві і в одній посаді, професії, що не дуже переймаючись про підвищення своєї професійної майстерності.
Ринкова економіка передбачає наявність людей з іншими установками. Вона вимагає активного, підприємливого, ініціативного працівника, для якого характерний пошук нового, самостійність у вирішенні виробничих і життєвих проблем. І, отже, сьогодні має стояти питання про формування самостійного агента ринкової економіки. Однак коли виникла необхідність у таких працівниках, значне число радянських людей виявилися неспроможними.
Іншою особливістю формування безробіття можна вважати ту обставину, що в Росії в доперебудовних період фактично була відсутня індивідуальна приватнопідприємницька діяльність. Така діяльність визнавалася малоефективною і суперечить принципам соціалізму. Недостатньо були розвинені і малі підприємства (з чисельністю промислово-виробничого персоналу до 100 чол.). Всі ці обставини зіграли чималу роль у швидкому розвитку безробіття в Росії.
Для сучасної Росії причиною різкого зростання чисельності безробітних можна вважати, насамперед обвал сукупного попиту. Аналіз даних показує, що в 1992 р в порівнянні з 1991 р мав місце катастрофічний спад середньомісячної номінальної нарахованої заробітної плати працюючих в економіці - майже на третину. Це, безумовно, зменшило купівельну спроможність населення. Більш того, в країні в 1992 р в порівнянні з 1990 р обсяг інвестицій скоротився майже в 2 рази, що призвело до скорочення і сукупного попиту. Подібне положення і зумовило зростання безробіття. У 1992 р в порівнянні з 1991 р чисельність незайнятих трудовою діяльністю громадян, зареєстрованих у службі зайнятості, зросла з 468,5 тис. До 968,0 тис. Чол., А число визнаних безробітними - з 61,9 тис. До 577 , 7 тис. чол., тобто в 9,3 рази. Результати першого обстеження Держкомстату з проблем зайнятості населення Росії показали, що в країні в 1992 р (жовтень) було 3900000. Безробітних.
після 1992 р становище ще більше погіршилося. У 1992-1998 рр. заробітна плата впала ще більш ніж на третину, інвестиції скоротилися майже в 2,5 рази. Все це і зумовило подальше зростання безробіття. За 1992-1998 рр. вона виросла в 2,3 рази, а її рівень - в 2,5 рази. У той же час треба відзначити, що зайнятість населення в ці роки скоротилася лише на 11.5%. Така мізерна скорочення чисельності працівників явно суперечило постулатам економічної теорії.
Після серпневої...