Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Види договорів

Реферат Види договорів





и оплачено за ціною, яка при порівнянних обставинах звичайно стягується за аналогічні товари, роботи і послуги.

Звідси випливає, що вимога про включення до основний договір умови про те, що ціна визначається в порядку, передбаченому статтею 424 ГК РФ, має бути задоволене арбітражним судом [5] .

У тому випадку, коли в попередньому договорі зазначено, що умова про ціну буде визначено сторонами в основному договорі, така запис повинна розцінюватися арбітражним судом як досягнення згоди сторін про включення в договір даного умови і розбіжності щодо встановлення конкретної ціни також підлягають розгляду арбітражним судом.

Якщо одна з сторін спору за відсутності в попередньому договорі умови про ціну наполягає на включенні в основний договір умови про визначення ціни в іншому порядку, ніж передбачено статтею 424 ГК РФ, або вимагає зазначення в ньому конкретної ціни, а інша сторона заперечує проти цього, то арбітражний суд не вправі розглядати такий спір.

У випадках, коли сторона, яка уклала попередній договір, в межах терміну його дії ухиляється від укладення основного договору, застосовуються правила, передбачені для укладання обов'язкових договорів.

Попередній договір необхідно відрізняти від угод про наміри, що мають місце на практиці. У зазначених угодах про наміри лише фіксується бажання сторін вступити в майбутньому в договірні відносини. Однак сама угода про наміри не породжує будь-яких прав та обов'язків у сторін, якщо в ньому не встановлено інше. Тому відмова одного з учасників угоди про наміри укласти передбачений такою угодою договір не тягне для нього будь-яких правових наслідків і може тільки вплинути на його ділову репутацію.


3.2. Договори на користь їх учасників і договори на користь третіх осіб

Дані договори різняться в залежності від того, хто може вимагати виконання договору. Як правило, договори укладаються на користь їх учасників, і право вимагати виконання таких договорів належить тільки їх учасникам. Разом з тим зустрічаються і договори на користь осіб, що не брали участі в їх укладанні, тобто договори на користь третіх осіб [6] .

Відповідно до ст. 430 ЦК договором на користь третьої особи визнається договір, в якому сторони встановили, що боржник зобов'язаний зробити виконання не кредитору, а зазначеному або не вказаною в договорі третій особі, має право вимагати від боржника виконання зобов'язання на свою користь. Так, якщо орендар уклав договір страхування орендованого майна на користь його власника (орендодавця), то право вимоги виплати страхового відшкодування при настанні страхового випадку належить орендодавцю, на користь якої і укладено договір страхування. І тільки в тому випадку, коли третя особа відмовилося від права, наданого йому за договором, кредитор може скористатися цим правом, якщо це не суперечить закону, іншим правовим актам і договором. Так, у наведеному прикладі орендар, який уклав договір страхування на користь орендодавця, тільки в тому випадку має право вимагати виплати йому страхового відшкодування, коли останній відмовився від права на його отримання. Разом з тим у самому договорі можуть бути передбачені інші наслідки відмови третьої особи від належного йому права вимоги. Наприклад, у наведеному вище прикладі в договорі страхування може бути передбачено, що у разі відмови орендодавця від отримання страхового відшкодування останнє орендарю не виплачується. Інші наслідки можуть бути передбачені і законом. Наприклад, відповідно до чинним законодавством за договором особистого страхування на випадок смерті на користь третьої особи, при настанні страхового випадку - смерті застрахованої громадянина - останній, зрозуміло, не може вимагати виплати страхового відшкодування навіть у тому випадку, якщо третя особа відмовилася від цього права.

Якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами або договором, з моменту вираження третьою особою боржника наміру скористатися своїм правом за договором сторони не можуть розривати або змінювати укладений ними договір без згоди третьої особи (п. 2 ст. 430 ЦК).

Зазначене правило введено з метою захисту інтересів третьої особи, яка у своїй господарській діяльності може розраховувати на використання того права, яке воно отримало за договором, укладеним на його користь. Оскільки зміна або розірвання договору, укладеного на користь третьої особи, може поставити в скрутне становище третя особа, що вирішило скористатися наданим йому правом, чинне законодавство перекриває можливість припинення або зміни змісту цього права після того, як третя особа висловило боржникові свій намір скористатися цим правом.

Зазначене правило застосовується, якщо інше правило не передбачено законом, іншими правовими актами або договором. Так, відповідно до ст. 59-61 Статуту залізниць договір перевезення, що укладається між вантажовідправником і залізницею на користь...


Назад | сторінка 4 з 8 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Договір на користь третьої особи
  • Реферат на тему: Як бути, якщо контрагент за договором - нерезидент?
  • Реферат на тему: Права й обов'язки, відповідальність сторін за договором фінансування пі ...
  • Реферат на тему: Права та обов'язки сторін у договорі купівлі-продажу
  • Реферат на тему: Договір позики і кредитний договір як способи виникнення правовідносини уча ...