Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Українські легенди та перекази про свійськіх тварин та свійську птицю

Реферат Українські легенди та перекази про свійськіх тварин та свійську птицю





увши (ВІН тоді голий БУВ, без шерсті). Йшов повз чорт, угледів людину, Роздерій навпіл їй грудей, нахаркав туди, тоді склав, Як було, І знову поставивши. Повертається Бог. Удмухнув у людину Безсмертного душу, а людина Раптена Почала Харкат. Бог тоді до собаки: "Як же ти НЕ встеріг?" - "А я, - каже, - Господи, змерз та й заснувши. Дай мені шерсть, тоді вірно стерегтіму ". Бог давши Йому после того шерсть, а людина так и зостав назавжди уже з харкотинням.

У Літінському повіті, - ймовірно, под вплива біблійної оповіді про покарань пророком Єлісеєм дітей, что насміхаліся з нього (Друга Книга Царів: 2,23-24), а такоже под вплива апокріфічного Infantiae Evangelium и різніх легенд про Перетворення людей за провини на тихий чг других тварин, - вважають собаку Перевертнів дитини. Колі Спаситель ходив по земли, то в одному селі хлопчик особливо переслідував ЙОГО, бігаючі за ним и гавкаючі, подібно до собаки. Спаситель прокляв хлопчика за це и перетворів его на собаку. p> Легенда про ті, что собака БУВ спочатку без шерсті, а такоже про вміння собак Деяк порід невтомно плавати и даже пірнаті, мабуть, дали початок легенді про ті, что собаки Перш жили у воді, и Тільки Згідно вже стали жити на земли. Якось ішов мужчина на полювання І, зустрівші двох звірят, живити їх, Звідки смороду. Звірята відповілі: "Мі жили у воді, а тепер жітімемо на землі". - "Як ви звет? "- спитав мужчина. - "Собаки". - "Як я можу пересвідчітіся? "Собаки вийнять свои документи й показали Йому. Тоді мужчина тієї каже до них: "Дивіться, вам дозволено жити на земли Всього лиш один рік, а за закінченні цього годині вновь треба йти у воду ". Через рік зустрівся ВІН вновь з Тімі ж звірятамі и ставши сваріті їх за ті, что ї досі Живуть на земли, колі Термін Вже Вийшов. "Без документа нам не можна йти у воду ", - відповідалі звірята. - "А де ж ваш документ? - "Мі віддалі котові ". - "Ходіть ж ї візьміть его в кота". Собаки ПІШЛИ до кота и зажадалі в нього свой документ, альо документа в кота Вже НЕ Було: его вкрали міші и з'їли. Так собаки мусіли Залишити на земли ї Живуть на ній дотепер. Тому й ніні людина переслідує собаку, собака - кішку, а кішка - Мишком: i собаки, й коти, и міші всегда будут между собою непримирення ворогами ".

Питання власне про ті, чому между собаками й котами панує непримирення ворожнеча, легендою, записання Т. Зіньківськім, розв'язується Дещо інакше. Якось БУВ такий неврожай, что гінулі від голоду и люди, й собаки. Один собака Пішов до Бога просити хліба. Бог давши Йому потрошку всякого нів'я, давши до того ж и розпіску. А в тій розпісці Було сказано: що сам господар їстіме, ті щоб давай и собаці. Повернувши собака додому, віддав господарю всі ті нів'я. Господар засіяв его, - Ніби. їсть сам господар, и собаці Дає ті ж Саме. Ходити собака подвір'ям и мокну на негідника под дощем. Приходити ВІН до кота й каже: "На, братику-котику, тобі Цю цідулочку: ти - в хаті, в сухому сидиш, то в тобі цідулочка Ніколи НЕ змокне ". Сидить Собі кіт у хаті, а коли Надворі похолоднішало, ВІН заліз у піч. Господиня розпаліла в печі, а кіт як вістрібне звідтіля, та й забув пріхопіті Із собою з печі розпісочку.

Варити господар Собі Їсти, Та вже больше й Не Дає собаці того, что сам їсть, а замішує висівки, Дає помії ... Собака бачіть, что господар НЕ Дає Йому Вже больше того, что їсть сам, прийшов до кота й пітає: "А де та цідулочка, что я давши тобі на зберігання? "-" Я, - каже кіт, - сідів у печі, грівся, а господиня Раптена розпаліла піч. Я віскочів, та й забув у печі цідулочку, то вона там и згоріла ". Відтоді собаки стали Шарпатов котів, и Ніколи смороду НЕ могут ужітіся.

Если собака ріє ямки, то хто-небудь помре в домі; ЯКЩО віє - буде пожежа.

Серед собак особливая властівостямі вірізняється так звань ярчук. У Деяк місцевостях (Старобільський, Літинський повіті) будь-якого взагалі першонародженого собаку вважають Ярчуком; у Луцьку повіті кажуть так: Якщо перше цуценя-сука приведе перше цуценя-самку, а ця у свою черго приведе Першого цуценя-самця, то це й буде ярчук. У ярчуків є вовчий зуб, и смороду страшенно люті ї Надзвичайно дужі. Рана від укусу Ярчука Дуже Небезпечна, и ее Важко загоїті. Ярчук бере вовка и має здатність Бачити ї проганяті зліх духів, а такоже Бачити відьом, Яким заважає ходити в чужі корівнікі ї відоюваті з корів молоко. Виростити Ярчука Важко, ТОМУ ЩО відьми до Досягнення Ярчук Річного віку, коли смороду входять у повну силу, всіляко намагають звесті їх.

Собаку НЕ слід убіваті з рушніці: та зіпсується ї не якщо Придатний Вже для полювання. Если когось вкусити собака, то треба засіпаті рану его ж перепаленою шерстю: це - найкращий и найнадійнішій засіб. Хто обдеремо Із собаки шкуру, того Цілий рік НЕ можна ходити до церкви - гріх (Старобільський повіт), а ЯКЩО ВІН колотив после того кабана, то сало смердітіме.

Кіт (Свійській - Felis maniculata domestica) створення Богом. Він - тварина добра и один людини, чт...


Назад | сторінка 4 з 7 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Харчування собаки
  • Реферат на тему: Оваріогістеректоміі собаки
  • Реферат на тему: Чума собаки
  • Реферат на тему: Виразка шлунка у собаки
  • Реферат на тему: Ампутація тазової кінцівки у собаки