я на В± 3,6% від центру розподілу, рівень якого в обробній промисловості дорівнює 38,3%. Настільки невисока ступінь варіації вказує на значну щільність зосередження індивідуальних показників умовної ефективної ставки податку на прибуток навколо центру розподілу. З цього випливає, що застосування лінійної шкали оподаткування до галузей обробної промисловості цілком припустимо, оскільки при цьому не порушується рівномірність розподілу податкового навантаження. p align="justify"> Розподіл безлічі значень питомої ваги податків на працю в доданій вартості по галузях економіки не однорідне. В економіці країни протягом 2001-2008 рр.. питомі витрати відрахувань до державних соціальних фондів в доданій вартості становили в середньому 8%. У той же час амплітуда коливань галузевих показників обмежувалася значеннями від 2,4% у фінансовій діяльності до 11,6% у високотехнологічному секторі обробної промисловості та до 12,3% у добувній промисловості (рис. 5). Різниця між мінімальним і максимальним значеннями показника становить 9,9%. br/>В
Рис. 5. Навантаження доданої вартості відрахуваннями до соціальних фондів в окремих галузях економіки України в 2001-2008 рр.. br/>
Середнє квадратичне відхилення індивідуальних ознак від центру розподілу перевищує 5,1%, квадратичний коефіцієнт варіації становить 64,2% і більше граничного (33%) рівня. Представлені статистичні характеристики свідчать про неоднорідність варіації питомої ваги витрат на відрахування в соціальні фонди в доданій вартості по галузях економіки. p align="justify"> Причини цього явища полягають у диференціації рівнів трудомісткості галузей економіки, в міжгалузевих відмінностях розмірів оплати праці, а також у використанні різних систем оподаткування, за якими встановлені неоднакові норми відрахувань до соціальних фондів. Зокрема, в порівнянні з невиробничими галузями економіки добувна промисловість і високотехнологічний сектор обробної промисловості мають високу трудомісткість як за кількістю працівників, так і за рівнем витрат на оплату праці (рис. 6). Питомі витрати на оплату праці в структурі операційних витрат добувної промисловості за період спостережень становили в середньому 29%, у високотехнологічних галузях обробної промисловості - 22%, в низькотехнологічних - 11%, в торгівлі - 12%, у фінансовій діяльності - 16%. Крім того, станом на початок 2009 р. середньомісячна заробітна плата в економіці країни дорівнювала 1665 грн., А за видами економічної діяльності її розмір був диференційований так: у промисловості - 1865 грн., У торгівлі -1468 грн., У фінансовій діяльності < b align = "justify"> - 3752 грн.
В
Рис. 6. Питомі витрати на оплату праці в структурі операційних витрат окремих галузей економіки України у 2001-2008 рр.. br/>
Додатковим фактором диференціації питомих витрат по платежах у державні соціальні фонди є існування двох систем оподаткування - загальної та спрощеної. Так, більшість суб'єктів підприємництва, зайнятих торгово-посередницькими видами діяльності, працюють за спрощеною системою оподаткування, внаслідок чого користуються пільговим режимом сплати відрахувань до державних соціальних фондів. У той же час промислові підприємства, що знаходяться переважно на загальній системі оподаткування, змушені проводити відрахування до соціальних фондів за повними ставками. У результаті виходить, що в промисловості в розрахунку на одного працюючого за рік сплачується не менше 10 тис. грн. податків, тоді як від одного суб'єкта підприємницької діяльності держава отримує податкових платежів в середньому на суму 800 грн. або максимум 2,4 тис. грн. на рік. Таким чином, розподіл податкового навантаження між суб'єктами загальної та спрощеної систем оподаткування вкрай несправедливо. p align="justify"> В економічній науці вплив податків на економічні процеси прийнято розглядати за допомогою порівняльних оцінок динаміки зміни сплати податків і доданої вартості. Для цього зазвичай використовують показник еластичності податків (tax elasticity), що характеризує зміни податкових надходжень до бюджету під впливом визначальних економічних факторів, а саме - ВВП, доданої вартості і т.д. Використання доданої вартості в якості факторної змінної в розрахунках еластичності податків дозволяє виявити вплив чистої вартості продукту, створеної підприємствами галузі економіки, на податкові доходи держави. Однак у цьому показнику податки розглядаються як результативний ознака, а тому він недостатньо відображає роль податків як інструменту регулювання економічного розвитку. Для статистичного виявлення дієвості податкових важелів державної економічної політики доцільніше використовувати показник еластичності доданої вартості, в якому податки виступают...