майбутнього можливість використання цієї міри для боротьби з інакомисленням, з метою переслідування політичних противників, насадження страху в суспільстві, що було характерно для нашої держави протягом всієї його 70-річної історії. Антидемократична практика позбавлення громадянства супроводжувалася до того ж застосуванням і такий репресивної заходи, як висилка власних громадян. Між тим подібна практика несумісна з багатьма міжнародними нормами про права людини. Так уже вище згадана Загальну декларацію прав людини у статті 15 встановлює, що ніхто не може бути безпідставно позбавлений громадянства; в Міжнародної Конвенції про скорочення безгромадянства говориться про те, що не можна позбавляти особа громадянства, якщо таке позбавлення робить її апатридом (ст.8 п.1); в ст. 3 Додаткового протоколу N 4 до Європейської Конвенції з захисту прав людини та основних свобод міститься спеціальна норма про заборону висилки з території держави, громадянином якої він є. Аналогічні заборони можна знайти крім згаданих джерел у конституціях багатьох держав (ФРН, ст.16, Іспанія, ст.II п.2) і законах про громадянство (Англія, закон про громадянство 1985 року). p> Відмовившись від цього антидемократичного інституту, російський законодавець тим самим привів наше законодавство відповідно до загальновизнаних норм міжнародного права. Попутно зауважимо, що варто було б зробити і наступний крок у цьому напрямку: визначенні на рівні закону заборонити будь-яку можливість висилки своїх громадян. p> Крім вищевикладеного, громадянин Російської Федерації знаходиться під захистом держави не тільки на території самої держави, а й за його межами. Це правило має особливе значення у зв'язку з гостро стоїть проблемою правового положення російських громадян, які проживають за кордоном. Це відноситься і до державам - колишнім республікам СРСР. Потребують захисту і російські громадяни, які виїжджають за кордон на час - у відрядження, за контрактами, за приватних справах тощо. p> Державні органи, дипломатичні представництва і консульські установи Російської Федерації, їх посадові особи зобов'язані: по-перше, сприяти тому, щоб російським громадянам була забезпечена можливість у повному обсязі користуватися всіма правами, встановленими законодавством держави їх перебування, міжнародних договорів Російської Федерації, міжнародними звичаями, по-друге, захищати їх права та охоронювані законом інтереси; в третіх, при необхідності вживати заходів для відновлення порушених прав російських громадян. p> Функції дипломатичних представництв Російської Федерації визначаються Віденської конвенцією про дипломатичні зносини 1961 року, а функції консульських установ - Віденської конвенції про консульські зносини 1963 року. Чинний також Консульський статут 1976 року. Росією укладені й численні двосторонні консульські договори і конвенції. p> До функцій дипломатичного представництва відносяться, зокрема, захист інтересів акредитуючої держави та її громадян у межах, що допускаються міжнародним правом. Посольство може консультувати своїх громадян по виникають у них питань робити запити з приводу захисту інтересів громадян, заявляти протести і робити подання владі країни перебування. Консул веде облік постійно і тимчасово прибувають в його консульському окрузі російських громадян, має право виробляти усиновлення дітей, які у громадянство Росії і проживають поза її меж, вживає заходів до встановлення опіки та піклування над які у її окрузі неповнолітніми російськими громадянами, до охорони майна, що залишилося після смерті російського громадянина і так далі. Консул стежить, щоб у відношенні заарештованого за підозрою у скоєнні злочину або відбуває покарання у вигляді позбавлення волі російського громадянина дотримувалися закони держави перебування і міжнародні договори, укладені Росією з цією державою; зобов'язаний відвідувати російських громадян, які перебувають у місцях ув'язнення. Він має право представляти російських громадян у судах та інших установах представляти російських громадян у судах та інших установах країни перебування. Консул видає російським громадянам закордонні паспорти, а також видає, подовжує і погашає візи на виїзд до Росії. p> Якщо заходи, прийняті дипломатичними представництвами чи консульськими установами, які не призводять до позитивних результатів, для захисту інтересів своїх громадян Російської Федерації можуть бути вжиті й інші випливають з міжнародного права кроки. p> Крім цього в міжнародному праві існують тенденції, що закликають держави прагнути до скорочення числа осіб без громадянства. У Законі про громадянство Російської Федерації заохочується громадянства Російської Федерації особами без громадянства, і не перешкоджає придбання ними іншого громадянства, крім того, існує положення про збереження громадянства Російської Федерації особами, що проживають за її межами, з яких громадянин Російської Федерації, що проживає за її межами, не припиняє російського громадянства. Крім того, укладення або розір...