, ходити на різні літературні засідання? Але після одного випадку ці питання відпали. Ось як розповідає про це Вікторія Шохіна: "Він зайшов поміняти долари на Центральний телеграф і зустрів там Льоню Латиніна, чоловіка критикеси Алли Латиніної з "Літературної газети". Я йому, до речі, пояснила підгрунтя, чому Льоня потягнув його до себе додому, - у них дівчина на виданні. Натуральна дівчина. Ну Пелевіна так обширі візьмеш ... Льоня як графоман зі стажем, говорив, що "вам потрібно вступати в літературне життя". А Пєлєвін: "Я не розумію, куди мені потрібно вступати?" p> Вітя мені розповідав, що потім вийшла невіста, початку, як автомат, сипати цитатами. Але Вітя "просік", мужики ж розуміють, коли їх намагаються охомутать. Вітя сказав: "Ви знаєте, ви схожі на Гіппіус ". Вона образилася, вирішила, що це образа. Його все це настільки вразило, що він купив пляшку горілки, випив і подзвонив мені ".
VII. Практична магія
Свою статтю "Ворожіння по руням "з" Науки і релігії "Пєлєвін використав на всі сто: здав її в якості курсової роботи в Літінститут і продав якомусь кооперативу в Як інструкція до набору рун. Часто говорив, що ворожить своїм друзям і у деяких від цього "дах поїхав", а інші "відродилися".
Письменник і філософ Олег Давидов при знайомстві з ним якось з'ясував, що Пєлєвін ворожить і по "З Цину", китайської "Книзі змін".
"Він мені розповів, що в основі деяких голів "Життя комах" закладена гексаграма, "Криниця". Ну і розмова пішла професійно, про тлумачення цієї гексаграми. Колись я гадав одному другові, і йому випав колодязь, я йому передбачив трохи, ну і ми обговорювали моє пророцтво, його пророкування ... Причому він гадав старовинної китайської монетою, у мене інша методика, - я перекладаю листя деревію. Сенс цього гадання у чому: треба виявити шість ліній переривистих або суцільних. Монету підкидаєш і дивишся, яке початок: жіноче або чоловіче, умовно - орел чи решка, сильна - слабка, світло - тінь. У нього ще була комп'ютерна програма з гаданню, і він також гадав, використовуючи її. Він мені сказав, що дуже розчарувався в цих комп'ютерних програмах, тому що комп'ютер ворожить механічно ".
VIII. Про гриби
Майже у всіх книгах Пелевіна герої поїдають наркотичні гриби або нюхають кокаїн. "Він мене кликав у гості, говорив: я зараз такий составчік зроблю, буде такою ульот, - згадує Вікторія Шохіна. - Він називав усі точними хімічними або медичними термінами: барбітурати там, ще щось. У нього весь час витали в розмовах слівця "тріп", "глюк". Зараз кораблі підійдуть, під'їде мій кореш, принесе косячок. Для чого це йому потрібно? Це було для мене досить очевидно - для розширення свідомості. Він не коловся ніколи. У основному це були таблетки або трава ".
У мистецтвознавця Ігоря Голомштока Віктор Пєлєвін жив у Лондоні майже місяць. Розмова якось раз зайшов і про гриби. Ігор запитав: "Ви самі на собі пробуєте?". Він каже: "Так, це цікаво, я експериментую ".
Він сильна людина, - продовжує Вікторія, - дуже міцний, здоровий, на нього нормально вони діють. Раз він близький до езотеричних культів, а у них можливе вживання наркотиків, значить, він якось долучився і до цього ".
IX. Книги Віктора Пелевіна у Франції
Вперше французькі читачі познайомилися з творами Віктора Пелевіна в 1995 році, коли в паризькому видавництві "Сей" (Seuil) вийшли у світ книги "Омон Ра" і "Життя комах" (обидві згодом були перевидані). Прогресивна читацька маса Франції зазвичай вкрай вимоглива у своїх пристрастях і зовсім не спішно в оцінках, тим не менше, те, що трапилося з пєлєвінськими текстами у Франції можна назвати абсолютно блискавичним визнанням, більше того: це було кохання з першого погляду, з першого рядка.
" Новий Гоголь"
" Середньостатистичний" француз, як правило, знайомий з російською літературою, імена Достоєвського і Толстого знають всі, на Лермонтова, наприклад, посилався Жак Ширак під час телевізійних дебатів перед президентськими виборами того ж 1995 року (йшлося про чеченську проблеми). Також як і "середньостатистичний" російська, балотуючись в президенти, може цілком пом'янути ім'я Гюго, взаємопроникнення класичної літератури в обох культурах - цілком очевидно ...
Саме як продовжувача певної лінії російської класичної літератури і розцінила Пелевіна якась юна відвідувачка французького молодіжного онлайнового форуму, захоплено вигукнувши: "Хлопці, та це новий Гоголь!"
(NB "Невський проспект" і "Мертві душі" проходять школярі у французьких ліцеях, де їм, звичайно, повідомляють, що до Гоголя фантастичного жанру в російській літературі не існувало як явища)
" Московський тролейбус як засіб пересування для душ, які переселяються в уявний Непалу. "
Разом з тим, невірно було б говорити, що Пелевіна у Франції розглядають у контексті викл...
