p>
Пошуково-довідкові інформаційні системи. Дані системи призначені для збору, зберігання і пошуку інформації довідкового характеру. Такі системи не замінні в конкретних областях знань: медицини, юриспруденції, програмування та ін
Системи прийняття рішення. Системи цього класу призначені для автоматизації пошуку рішення керівного складу. Особливістю задач прийняття рішень є: недостатність наявної інформації, її суперечливість і не чіткість, слабка формалізація і наявність якісних оцінок. В якості ІС для прийняття рішень використовуються системи, побудовані на основі алгоритмів штучного інтелекту і баз знань. Часто такі системи підтримують природно-мовної інтерфейс. p> Інформаційні навчальні системи. До інформаційних навчальним систем відносять: системи програмного навчання, системи для ділових ігор та тренажерні комплекси.
В
1.6 Структура ІС
З визначення зокрема слід, що в інформаційній системі є два компоненти: програмне забезпечення та електронне інформаційне сховище. Звернемося до малюнка 1.1, де сказане представлено в графічному вигляді.
Будь інформаційна система розрахована на використання її у будь-якій професійній області. Значить ІС розрахована на взаємодію, з якими або користувачами. Причому під користувачами в загальному випадку слід розуміти не тільки людей, а й інші інформаційні системи, з якими дана ІС обмінюється інформацією.
Блок ПЗ (програмне забезпечення) поділений на малюнку 1.1 на три частини: ІП - інтерфейс користувача, ВД - інтерфейс з даними, БЛ - бізнес логіка. Звичайно, даний розподіл в загальному випадку є умовним, і не означає, що в реальному програмному забезпеченні можна явно виділити всі три частини. Однак умоглядне наявність таких частин випливає з дуже простого міркування. Якщо програма взаємодіє з користувачем і даними, значить, якась її частина (логіка) відповідає за це взаємодія. З іншого боку, як ми згодом будемо неодноразово переконуватися, структура зберігання даних практично ніколи не збігається зі структурою даних, експонованих користувачеві. Отже, в програмному забезпеченні повинно бути передбачено перетворення інформації з одного формату до іншого і назад. Ось ця частина програмного забезпечення, яку ми виділили чисто логічно і прийнято називати бізнес логікою.
В
Рис.1.1 Структура інформаційної системи
Формально інформаційні системи можна розділити на автономні і мережеві. Причому до мережевих інформаційних системам ми відносимо й такі, які епізодично синхронізують свої інформаційні сховища з іншими сховищами допомогою будь-яких каналів зв'язку (у тому числі і за допомогою переносних пристроїв зовнішньої пам'яті). Попит на автономні ІС не великий, у силу майже повної відсутності немережевих комп'ютерів. Таким чином, постає питання про те, яку роль відіграє комп'ютерна мережа в побудові інформаційних систем. Детальніше про взаємодію окремих частин інформаційної системи в мережі йтиметься у розділі 6. Тут же нам хотілося б поговорити про різні підходи побудови архітектури ІС в мережі. В результаті ми отримаємо ще один показник, на основі якого можна класифікувати інформаційні системи.
Основним сервісом локальних комп'ютерних мереж є файловий сервіс, здійснюваний файловими серверами. Файловий сервер призначений для того, щоб зберігати файли і надавати до ним доступ користувачам мережі. Тому природним рішенням побудови інформаційної системи це розташування інформаційного сховища на файловому сервері. Все програмне забезпечення інформаційної системи буде розташовуватися, таким чином, на мережевих комп'ютерах. Користувачі комп'ютерної мережі, на комп'ютерах які буде встановлено програмне забезпечення інформаційної системи, отримають, таким чином, одночасний доступ до інформаційного сховищу. Така архітектура інформаційної системи називається файл-серверної. Дана архітектура широко застосовується для створення інформаційних систем з відносно не великою кількістю одночасно працюючих користувачів (декілька десятків). Причина такого обмеження закладена в тому, що все програмне забезпечення, у тому числі ті його модулі, які відповідають за обробку даних, розташовуються на кожному з мережевих комп'ютерів. Таким чином, для виконання операцій з даними необхідно отримати копію цих даних на мережевий комп'ютер. Зрозуміло, це призводить до збільшення мережевого трафіку. До того ж в обробці даних, таким чином, виявляються, задіяні і мережеві комп'ютери, і локальна мережа і, звичайно, сам файловий сервер.
Примітка.
Для того щоб збільшити продуктивність інформаційної системи файл-серверного типу використовується термінальне підключення до сервера. У цьому випадку вся програма виконується на сервері, а комп'ютер користувача отримує лише результуючі вікна з інформацією, та можливість стандартними засобами управляти цими вікнами. Використання термінального сервера може значно збільшити продуктивність...