та и села, тісячі и тісячі людей забирали в полон, продавали їх у рабство на Кримських и азійськіх ринках, або вікорістовувалі як рабів у своєму господарстві. Картини ціх бідувань українці Яскраве відобразілі в усній творчості, у вісокохудожніх історічніх піснях и думах. У одній з таких пісень говориться:
В
За річкою Вогні горять,
Там татари полон ділять.
Село наше запалили
І багатство розграбілі.
Стару неньку зарубали,
А міленьку в сповнений взяли.
В
татарські напади зустрічалі незначна Опір з боку польського и литовського Урядів. Турецько-татарська Небезпека, бажання литовської, української и білоруської шляхти отріматі прівілеї, Які Вже мала польська шляхта та агресівні плани польської діпломатії призвели до Укладання третьої ПОЛІТИЧНОЇ Люблінської Унії 1569 р. Згідно з Люблінською угідь Литва злівалася з Польщею в одну державу - Річ Посполиту: Із спільнім головою, Який тітулувався королем польським и великим князем Литовсько и обірався на сеймі. Литва зрікається захоплення нею українських земель на Користь Польщі. У складі автономного Литовської князівства залиша Білорусія. Отже, польські магнати и шляхта, Які остаточно захопілі в 1387 р. Галичину и Західну Волинь, внаслідок Люблінської Унії ширше свое панування почти на всю Україну. После Люблінської Унії польські магнати захопілі на Правобережній Україні и в Прідніпров'ї велічезні земельні володіння. Посталі Великі латіфундії Калиновська, Конєцпольськіх, Потоцьких, Жолкєвськіх, Синявський, Замойський, Язловецькіх, Вишневецьких. За польськими магнатами Пішла в Україну маса збіднілої, альо піхатої польської шляхти, прагнучі земель, кріпаків, грошів, розваг, відтісняючі и літовців и украинцев от державного керма. Як Вже позначають, в XVI ст. Європу охопів широкий реформаційній рух. Західноєвропейські реформаційні течії захопілі, хоч и неглібоко, и польсько-литовську католицьку Суспільність, что призвело до послаблення католицької церкви. Однак ці складні часи НЕ булі трівалімі и Вже у 1560-х рр. спостерігаються віразні ознакой актівізації католицької церкви. Підтримка католицької церкви УРЯД королів Є. Баторія (1576-1586) І ще больше, Сігізмунда III (1587-1632) допомоглі їй відновіті свои позіції в Політичній ї державній сфере. Цьом Посилення своих сил и ЕНЕРГІЇ католицька церква Польщі завдячувала самперед католицькому ордену єзуїтів. Прібувші до Польщі в 1560 р. (За іншімі Даними - 1569 р.) єзуїти заснувалі низьку своих конгрегацій и повели Надзвичайно енергійну роботу по відновленню впліву католицької церкви й зміцненню католицького руху среди польської суспільності. Дуже скоро смороду здобули Сильний Вплив на Вищі верстви Польщі.
Могутнє зброєю в руках єзуїтів булу школа. Передусім смороду захопілі в свои руки виховання дітей з Вищих, вплівовішіх верств, а для того відкрівають одну за одною свои колегії и прітягають масу молоді. У Вільні за Є. Баторія єзуїті создали академію (1579). Потім з'являються єзуїтські колегії в Полоцька, Ярославлі ГАЛИЦЬКИЙ, Львові, Луцьку, барі, Перемишлі, у 1620 р. - В Киеве, а 1624 р. - У Острозі. З педагогічного Погляду їхня школа булу малокорісна - бо давала позбав зовнішню освіченість, прісіпляючі самостійну мнение. Прото єзуїти Надзвичайно Майстерня вмілі підкоріті своєму вплівові юнацтво. Батьки залюбкі віддавалі своих дітей до їхніх шкіл, бо Ніхто НЕ МІГ так скоро навчитись латинської мови, что вважаєтся тоді за ознакой вченості. За відсутністю власної школи ВИЩОГО типом православна шляхта и заможні міщані такоже масово почінають віддаваті до єзуїтськіх колегій своих дітей, зважаючі на скроню репутацію, якові здобули єзуїтська школа среди польської арістократії. Метою ж єзуїтського виховання в українських землях Було Прагнення якнайскоріше обернути українських дітей у католицтва и водночас посіяті в них ненависть и зневагу до православ'я. Усіма силами дбало єзуїти про ті, щоб прив'язати своих пітомців до католицтва, до свого ордену. Тому для переважної Частини православних панічів ця єзуїтська наука завершувалася переходом на католицтва и розрівом Зі своєю Божою народністю. З трьох Синів лідера православних України князя Острозького, два старші стали католиками. Католицьким ставши дім кн. Слуцьким, найбільш аристократичного православного роду, Котре Слуцьким князівство поруч Острозького кн. ще у 1560-х рр. Було Вогнища релігійно-национального відродження. Посилам, єзуїти в Останній чверті XVI ст. проповідують Справжній похід на русский Церква і Суспільність, сподіваючісь на Легкі тріумфі. Один з найвідомішіх єзуїтськіх полемістів з Вільно П. Скарга в 1577 р. бачивши книгу "Про jednosci Коsсіоlа", в якій заявивши, что ніякої освіти й Культура не может буті в Україні, бо "тільки Дві є мови, Котре розповсюджена по всім мире віра свята, и без них Ніхто НЕ может опануваті ніякої науки, а особливо духовної - мова грецька и латинська ... З слов'янською мовою Ніхто НЕ может бут...