ільства, всієї аморальності та розтлінням його ідеології і В«культуриВ», бо те, що він затаврував у своєму романі, було властиво не тільки старої Росії, але і будь-якому приватновласницької суспільству взагалі, а сучасній Америці особливо.
Не випадково американська реакція блюзнірськи глумиться над найбільшим створенням Толстого і друкує В«Анну Кареніну В»в грубо скороченому вигляді, як звичайний адюльтера роман (вид. Герберта М. Александер, 1948). Догоджаючи смакам бізнесменів, американські видавці позбавили роман Толстого його В«душіВ», вилучили з нього цілі глави, присвячені соціальних проблем, і з В«Анни КареніноїВ» сфабрикували якесь проізведеньіце з типово міщанської темою В«любові втрьохВ», жахливо спотворивши весь ідейний зміст роману. Це характеризує і стан культури сучасної Америки і в той же час свідчить про боязнь викривального пафосу Толстого.
Роман Толстого змусив багатьох жінок задуматися над власною долею. На початку 80-х років "Анна Кареніна" перетнула кордони Росії. Раніше всього, в 1881 році роман був переведений на чеську мову в 1885 році, він вийшов у перекладі на німецьку та французьку. У 1886-1887 роках - на англійську, італійську, іспанську, датська і голландська мови.
У ці роки в європейських країна різко зріс інтерес до Росії - країні швидко розвивається, з бурхливо зростаючим революційним рухом, великий досі мало відомий літературою. Прагнучи задовольнити цей інтерес, видавництво різних країн із стрімко швидкістю, як би змагаючись один з одним, почали видавати твори найбільших російських письменників: Тургенєва, Толстого, Достоєвського, Гоголя, Гончарова та інших. p> "Анна Кареніна" була однією з головних книг, які підкорили Європу. Перекладений на європейські мови в середині 80-х років, роман видається знову і знову, виходить як в колишніх, так і в нових перекладах. Тільки один перший переклад роману на французький з 1885 року по 1911 рік був перевиданий 12 разів. Одночасно в ці ж роки з'явилися ще 5 нових перекладів "Анни Кареніної".
Висновки на чолі
Уже в роки печатанья "Анни Кареніни "на сторінках журналу російські вчені різних спеціальностей відзначили наукову цінність багатьох спостережень письменника.
Успіх "Анни Кареніної" в широких колах читачів був величезним. Але в теж час багато прогресивні письменники, критики і читачі були розчаровані першими частинами роману.
Роман Толстого не зустрів, однак, розуміння і в демократичних колах.
Глава 2. Художнє своєрідність роману В«Анна КаренінаВ»
2.1. Сюжет і композиція роману
Толстой назвав В«Анну КаренінуВ» В«Романом широким і вільнимВ» [4, 235], скориставшись терміном Пушкіна «³льний романВ». Це ясне вказівка ​​на жанрові витоки твору. p> В«Широкий і вільний романВ» Толстого відмінний від В«вільного романуВ» Пушкіна. У В«Анні КаренінійВ» немає, наприклад, ліричних, філософських чи публіцистичних авторських відступів. Але між романом Пушкіна і романом Толстого є безсумнівна спадкоємний зв'язок, яка проявляється і в жанрі, і в сюжеті, і в композиції.
У романі Толстого, так само як у романі Пушкіна, першорядне значення належить не фабульній завершеності положень, а В«творчої концепціїВ», яка визначає відбір матеріалу і в просторій рамі сучасного роману являє Cвобода для розвитку сюжетних ліній. В«Я ніяк не можу і не вмію покласти вигаданим мною особам відомі межі - як то одруження або смерть, після яких інтерес розповіді б знищився. Мені мимоволі уявлялося, що смерть однієї особи тільки порушувала інтерес до інших особам, і шлюб представлявся більшою частиною зав'язкою, а не розв'язкою інтересу В», - писав Толстой [13, 5].
В«Широкий і вільний романВ» підпорядковується логіці життя; однієї з його внутрішніх художніх цілей є подолання літературних умовностей. У 1877 р. у статті В«Про значення сучасного роману В»Ф. Буслаєв писав про те, що сучасність не може задовольнитися В«нездійсненними казками, які ще недавно видавалися за романи з загадковими зав'язками та пригодами неймовірних героїв у фантастичної, небувалою обстановці В»[5,81]. Толстой співчутливо зазначив цю статтю як цікавий досвід осмислення шляхів розвитку реалістичної літератури XIX в. [6, 351]. p> В«Тепер цікавить у романі навколишня дійсність, поточна життя в сім'ї та суспільстві, як вона Тобто, в її діяльну бродінні несталих елементів старого і нового, відмираючого і що народжується, елементів, розбурханих великими переворотами і реформами нашого століття В», - писав Ф. Буслаєв [6,263].
Сюжетна лінія Анни розгортається В«в законі В»(в сім'ї) іВ« поза законом В»(поза сім'ї). Сюжетна лінія Левіна рухається від положення В«у законіВ» (в сім'ї) до свідомості незаконність всього суспільного розвитку (В«ми поза закономВ»). Ганна мріяла позбутися того, що В«болісно турбувало...
