gn="justify"> невизначеність цілей, інтересів і поведінки учасників;
неповнота або неточність інформації про фінансове становище і ділової репутації підприємств-учасників (можливість неплатежів, банкрутств, зривів договірних зобов'язань).
Організаційно-економічний механізм реалізації проекту, сполученого з ризиком, повинен включати специфічні елементи, що дозволяють знизити ризик або зменшити пов'язані з ним несприятливі наслідки.
У цих цілях використовуються:
розроблені заздалегідь правила поведінки учасників у певних В«нештатнихВ» ситуаціях (наприклад, сценарії, що передбачають відповідні дії учасників при тих або інших змінах умов реалізації проекту);
керуючий (координаційний) центр, який здійснює синхронізацію дій учасників при значних змінах умов реалізації проекту.
У проектах можуть передбачатися також специфічні механізми стабілізації, що забезпечують захист інтересів учасників при несприятливій зміні умов реалізації проекту (у т. ч. в тих випадках, коли цілі проекту будуть досягнуті не повністю або не досягнуті взагалі) і запобігають можливі дії учасників, що ставлять під загрозу його успішну реалізацію.
В одному випадку може бути знижено ступінь самого ризику (за рахунок додаткових витрат на створення резервів і запасів, вдосконалення технологій, зменшення аварійності виробництва, матеріальне стимулювання підвищення якості продукції).
В іншому - ризик перерозподіляється між учасниками (індексування цін надання гарантій, різні форми страхування, застава майна, система взаємних санкцій).
Як правило, застосування в проекті стабілізаційних механізмів вимагає від учасників додаткових витрат, розмір яких залежить від умов реалізації заходу, очікувань та інтересів учасників, їх оцінок ступеня можливого ризику. Такі витрати підлягають обов'язковому обліку при визначенні ефективності проекту. p align="justify"> Невизначеність умов реалізації інвестиційного проекту не є заданою. У міру здійснення проекту учасникам надходить додаткова інформація про умови реалізації, і раніше існувала невизначеність "знімається". p align="justify"> З урахуванням цього система управління реалізацією інвестиційного проекту має передбачати збір і обробку інформації про мінливих умовах його реалізації та відповідне коригування проекту, графіків спільних дій учасників, умов договорів між ними.
Для обліку чинників невизначеності і ризику при оцінці ефективності проекту використовується вся наявна інформація про умови його реалізації, у т. ч. і не виражається у формі будь-яких ймовірнісних законів розподілу. При цьому можуть використовуватися такі три методи (в порядку підвищення точності): перевірка стійкості; коригування параметрів проекту та економічних нормативів; формалізований опис невизначеності. p align="justify"> Метод перевірки стійкості передбачає розробку сценаріїв реалізації проекту в найбільш ймовірних або найбільш В«небезпечнихВ» для будь-яких учасників умовах.
По кожному сценарієм досліджується, як буде діяти у відповідних умовах організаційно-економічний механізм реалізації проекту, які будуть при цьому доходи, втрати і показники ефективності у окремих учасників, держави і населення. Вплив факторів ризику на норму дисконту при цьому не враховується. Проект вважається стійким і ефективним, якщо в усіх розглянутих ситуаціях інтереси учасників дотримуються, а можливі несприятливі дії усуваються за рахунок створених запасів і резервів або відшкодовуються страховими виплатами. p align="justify"> Ступінь стійкості проекту по відношенню до можливих змін може бути охарактеризована показниками граничного рівня обсягів виробництва, цін виробленої продукції та інших параметрів проекту. Граничне значення параметра проекту для деякого t-го року його реалізації визначається як таке значення цієї параметра в t-му році, при якому чистий прибуток учасника в цьому році стає нульовою. p align="justify"> Одним з найбільш важливих показників цього типу є точка беззбитковості, що характеризує обсяг продажів, при якому виручка від реалізації продукції збігається із витратами виробництва.
Можлива невизначеність умов реалізації проекту може враховуватися також шляхом коригування параметрів проекту і застосовуваних у розрахунку економічних нормативів, заміни їх проектних значень на очікувані. У цих цілях:
терміни будівництва і виконання інших робіт збільшуються на середню величину можливих витрат;
враховується середнє збільшення вартості будівництва, обумовлене помилками проектної організації, переглядом проектних рішень у ході будівництва та непередбаченими витратами;
враховуються запізнювання платежів, неритмічність поставок сировини і матеріалів, поза...