вається після введення сироваток, вакцин, при антирабічних щепленнях і в результаті ряду інфекційних захворювань, що дають алергічні форми реакцій (ангіна, ревматизм, вузликовий нернартерііт, геморагічна пурпура, скарлатина, можливо грип). До алергічними, відносять також поліневрити, що виникають у результаті дії деяких хімічних речовин (лікарських). З них найбільш часто згадуються сульфаніламідні препарати, рідше пеніцилін і ін Описано також поліневрити при хворобах крові: анемія, мієлоїдна лейкемія. Різноманітність етіологічних факторів поліневриту не дає підстав до виділення цього захворювання в нозологічну одиницю. Поліневрит слід розглядати як своєрідний симптомокомплекс, у виникненні якого грає роль комплекс різних причин.
Інфекції та різні інтоксикації, за винятком окремих, що виявляють, може бути, тропність до периферичної нервової системі, є факторами, що діють на вже підготовлений грунт або поєднуються з іншими етнологічними моментами. З цих останніх особливу увагу стали за Останнім часом надавати гіпо-та авітамінозу В. Авітаміноз В, сам по собі може служити причиною поліневриту (бері-бері). В інших випадках його недостатність в організмі, що створюється пли в силу зовнішніх умов, або внаслідок внутрішніх причин, є параетнологіческім моментом, який у поєднанні з іншими приводить до виникнення поліневриту. Це підтверджується значним зростанням захворювань поліневриту в умовах недостатнього харчування населення. Так, описана Холмсом епідемія поліневриту в 1917 р. падає на роки війни. У статистиці Рейзнер максимум захворювань збігся (у Відні) з 1944-1945 рр.. Підвищення захворювань відзначалося і в Радянському Союзі в роки Великої Вітчизняної війни, особливо в 1941 -1942 рр..
Чималу роль у патогенезі поліневриту грають і зовнішні впливу. До них слід зарахувати ті впливи, які порушують нормальну діяльність нервової системи, зокрема її периферичного ланки, функціональне навантаження, що веде до її виснаження, температурні впливу, травму і т. п. Реакції організму при яка виникла захворюванні визначаються властивостями причини, що викликала захворювання, і станом макроорганізму. Структура патогенного агента і його хімічні властивості обумовлюють в певній ступеня характер реакції тієї тканини, де цей агент фіксується. Поняття В«МакроорганізмВ» не включає в себе щось стандартне, незмінне. Його В» реакції на шкідливості, їх перебіг і результат залежать від цілого ряду умов. З них найбільш істотну роль грають перебіг біохімічних процесів в організмі і ендокринних функцій, основний фон нервової діяльності, супутні захворювання і зазначені вище зовнішні впливи. Внаслідок цього діапазон реакцій може, бути широкою: від вузького, локалізованого процесу до залучення в реакцію всього організму, від анергії до бурхливої вЂ‹вЂ‹гіперергічної реакції. Всі зазначені варіанти реакцій зустрічаються і при полиневрите, що визначає і його клінічні форми, перебіг і результат. Можна відзначити, що при інфекціях та алергічних формах...