сить специфічна область оціночної діяльності, так як об'єкти оцінки мають багато особливостей в економічному, правовому та технічному відношенні.  
 Як відомо, в теорії оцінки сформувалися чотири напрямки: 
  Оцінка нерухомості; 
  Оцінка бізнесу (Діючого підприємства); 
  Оцінка машин, обладнання та транспортних засобів; 
  Оцінка нематеріальних активів. 
  Всі ці напрямки спираються на єдиний методологічний фундамент розуміння категорій ринкової вартості, ціни і витрат, принципів ринкових і фінансово-кредитних відносин з використанням складних відсотків. 
  Проте, кожне з напрямів теорії оцінки має свої специфічні особливості. У методиці оцінки нерухомості особливе місце займають питання довгострокової оренди і орендних надходжень як індикатора прибутковості від землі і будівель, іпотечне-кредитного аналізу та впливу на вартість нерухомості процесів передачі права власності та інших речових прав. У методиці оцінки бізнесу акцент робиться на фінансовому аналізі стану підприємства, оцінки пакетів акцій з точки зору кон'юнктури ринку цінних паперів, дослідженні процесу формування дивідендів і відсотків по цінних паперах. У методиці оцінки нематеріальних активів центральне місце займають прогнозування прибутковості цих активів в їх взаємозв'язку з матеріальними активами та визначення пайової вкладу в загальний дохід. 
				
				
				
				
			  Методика оцінки машин, обладнання та транспортних засобів тісно пов'язана з методиками перерахованих вище напрямів і, особливо, з методикою оцінки нерухомості, але в той же час істотно від неї відрізняється. 
 В  
  1.2 Методичні принципи і підходи при оцінці машин, устаткування і транспортних коштів  
   Принципи оцінки можна поділити на такі три групи: 
  Принципи, засновані на уявленнях власника майна; 
  Принципи, зумовлені факторами функціонування об'єкту і його взаємодії з іншими об'єктами майна; 
  Принципи, пов'язані з ринковим середовищем. 
  Перша група включає принципи, засновані на уявленнях власника майна. 
  Принцип корисності полягає в тому, що ключовим критерієм вартості об'єкта є його корисність, тобто здатність задовольняти якісь потреби людей. Коротко це можна сформулювати так: є корисність - тобто вартість, немає корисності - ні вартості. Дослідити корисність оцінюваного об'єкта - значить визначити, для кого, для яких цілей і в силу якихось властивостей цікавий даний об'єкт, хто принципово може бути його можливим покупцем (інвестором), як може змінитися корисність об'єкта в перспективі і під впливом яких причин. 
  Принцип заміщення виходить з того, що ціна на об'єкт, яку може запропонувати можливий покупець, що не перевищить склалися на ринку ціни на аналогічні за призначенням і споживчими властивостями об'єкти. На основі даного принципу побудовані широко поширені в практиці оцінки методи порівняльного підходу, коли вартість визначається порівня...