громадського життя племені або племінного союзу. p align="justify"> До кінця X в. у житті давньоруського суспільства відбулися серйозні зміни: піднеслася великокнязівська влада, посилилося майнове і соціальне розшарування, київські князі налагодили інтенсивні контакти (військові, торговельні, дипломатичні) з сусідніми державами. Збереження язичництва заважало успішному розвитку всіх цих процесів. Багатобожжя суперечило прагненню київських князів до зміцнення їх влади та авторитету. Нові відносини, що складаються в суспільстві, не отримували в язичництві необхідного ідейного осмислення. Зовнішньополітичні інтереси Київської Русі вимагали відмови від старовинної віри і прийняття однієї з релігій, затвердилися у її західних, північних або східних сусідів. p align="justify"> Спочатку була зроблена спроба реформувати язичництво. Перша релігійна реформа (980), яка проведена великим київським князем Володимиром, успіху не мала. Покровитель великокнязівської дружини бог Перун був проголошений верховним богом Русі. Князь заснував пантеон із шести головних богів, їх ідолів спорудили в Києві поблизу княжого терема. Реформа була половинчастою за характером і серйозних позитивних наслідків не мала. У В«Повісті временних літВ» міститься легендарного оповідання про вибір князем Володимиром нової віри. Відкинувши західне християнство, іслам, іудаїзм, князь віддав перевагу візантійському (східному) варіанту християнства - православ'я. За цим рішенням стояли давні торгові, культурні і династичні зв'язки Русі з Візантією. Першою християнкою на Русі вважається княгиня Ольга, бабка князя Володимира. Літопис свідчить про зведення в ще язичницькому Києві християнського храму Іллі Пророка. Хрещенню Русі передувало висновків-ня шлюбу князя Володимира і візантійської принцеси Анни в місті Корсуні. p align="justify"> Скинувши ідолів Перуна та інших язичницьких богів, охрестившись сам і охрестив дружину, дітей, киян, князь Володимир здійснив найважливішу за значенням і наслідками реформу. З Києва нова релігія - мирно або насильно - протягом багатьох десятиліть і навіть століть поширювалася по всій території Давньоруської держави. Київ став центром російської митрополії, яка підпорядковувалася константинопольському патріарху, засновувалися церковні округи - єпископства, будувалися церкви, створювалися монастирі. p align="justify"> Прийняття християнства як державної релігії є одним з найбільш важливих подій в історії Русі-Росії. Княжа влада отримала в новій релігії і сповідувала її церкви надійну опору - духовну і політичну. Держава зміцнювалося, а разом з ним долалися міжплемінні відмінності. Єдина віра давала підданим держави нове відчуття єдності та спільності. p align="justify"> Поступово складалося загальноросійське самосвідомість - важливий елемент єдності давньоруської народності.
християнство революція жовтневий маніфест
3. Причини революції. В«Кривава неділяВ»