РЕФЕРАТ
Прийняття християнства на Русі. Роль церкви в житті Давньоруської держави
Введення
церква хрещення князь релігія
Історія православної церкви в Росії залишається досі однією з найменш розроблених областей російської історіографії. «Характерно, що жоден з радянських істориків минулого не займався систематичними дослідженнями в галузі історії церкви, та й, мабуть, не ставив перед собою такого завдання», - написав доктор історичних наук, професор А.І. Клибанов в своїй вступній статті до книги «Російське православ'я: верхи історії. " [1] Історія російської православної церкви була однозначної: вона була суперечливою, рясніла внутрішніми конфліктами, відображаючи суспільні протиріччя на всьому протязі свого шляху.
Історію своєї країни повинен знати кожен чоловік. Вона примирює нас з недосконалістю сьогодення, як зі звичайним явищем у всіх століттях. Історія допомагає людям уникати помилок в сьогоденні, спираючись на приклади минулого. Для того щоб зрозуміти сутність що відбувається, треба заглянути в далеке минуле. Саме вивчаючи його, зможемо ми знайти відповідь на питання про те, що нині відбувається з православною церквою, яку роль вона відіграє в житті людей, держави. Цю тему треба розглядати з далеких часів, коли Русь перейшла до єдинобожжя, з прийняття християнства. Для нас, що живуть в ХХI столітті, історія розвитку православної церкви, її вплив на суспільне життя людей і держави в цілому стає все більш актуальною. Тема християнізації представляє великий інтерес з огляду на те, що зараз, з точки зору дослідників сучасного суспільства, проходить епоха «Другого Хрещення Русі», відродження та процвітання православної церкви. Історія неодноразово доводила, наскільки правильно була обрана християнська релігія і, може бути, тому вона знайшла гідне місце в серцях російських людей.
Прийняття християнства Давньою Руссю стало значним кроком у розвитку східнослов'янської цивілізації. Його можна розглядати як дзеркало наступних подій, як повна зміна способу життя. Можливо, вивчивши події тих часів, ми краще зрозуміємо наші цінності і традиції, нашу культуру і сутність.
Мета даної роботи: показати процес християнізації Русі і роль церкви в житті Давньоруської держави.
Завдання роботи: вивчити події, які передували і сприяли прийняттю християнства на Русі; розкрити причини прийняття саме християнства на Русі, а ні будь-якої іншої віри; оцінити подальші зміни російської культури, суспільства; розглянути роль християнства та церкви, як основи російської культури, її глибоких традицій і цінностей.
1. Християнство, витоки та впливу
Основний шлях прилучення Русі до цінностей світової культури проходив в той час через Візантію. До прийняття Руссю Християнства слов'яни, за спостереженнями Б.А. Рибакова, тричі «торкалися до вогнищ світової культури ...». [2] Третій раз це трапилося в VI ст., В період переможних воєн слов'ян з Візантією, коли «слов'яни побачили, відчули новий для них світ незрівнянно більш високої культури». [3] Ці періодичні спілкування слов'ян з візантійською культурою підготували і більш послідовний процес її сприйняття, що почався в X ст. «Київська Русь, - пише Б.А. Рибаков, - була вже певною мірою підготовлена ??не тільки до споглядання, а й до сприйняття культури передових країн світу ». [4] Першою серед них в цей період була Візантія, тому цілком закономірно прагнення Київської Русі у всьому рівнятися на неї.
Слов'янська Давня Русь і Візантія були ровесниками, бо виникли приблизно одночасно. Блискуча культура Візантії легко сприймалася, і могло здатися, що Київ став культурною колонією Константинополя.
Постійні культурні контакти Русі з Візантією сприяли прискореному, майже скачкообразному розвитку російської національної культури з Х століття.
Регулярне знайомство слов'ян з візантійською духовною культурою почалося з середини IX століття, коли Кирило і Мефодій, розробивши слов'янську абетку, перевели перші християнські богослужбові книги на слов'янську мову. Вони і лягли в основу загальнослов'янської фонду пам'яток середньовічної культури південних і східних слов'ян. Почав формуватися цей фонд в Стародавній Болгарії, що займала в період IX-X ст. величезну територію на Балканах і в Південно-Східній Європі.
З отриманням писемності древнеболгарского мислителі і книжники почали активно формувати свою книжкову культуру - переводити найбільш значущі для слов'ян того часу книги, в основному богослужбові та морально-релігійного змісту, і писати на їх основі власне с...
