боти. Зміст і форма готової продукції демонструють шлях їх реалізації. p align="justify"> Як тільки виникає завдання, вона відразу ж зумовлює хід дій журналіста: пошук інформації, набір певних дій з її збору та обробки, операції для її відтворення. У результаті з'являється певний матеріал: зміст закріплюється у відповідній завданню формі. p align="justify"> Різновид завдань народжує різновиди жанрів: так, якщо необхідно не тільки взяти інформацію у людини, а й розповісти про нього, з'являється інтерв'ю-портрет; отримання відомостей з різних джерел на одну і ту ж тему припускає інтерв'ю-анкету, групове інтерв'ю з компетентним офіційною особою - прес-конференцію.
Чим складніше завдання стоїть перед журналістом, тим складніше і операції з її виконання: розробка теми, структура матеріалу (обсяг, різноманіття внутрішніх зв'язків, відмінність форми авторської присутності в тексті, форми спрямованості до слухачеві, різноманітність мовних та акустичних засобів).
На думку академіка Д.С. Лихачова, В«жанри живуть не незалежно один від одного, а складають певну систему, яка змінюється історичноВ». p align="justify"> Система жанрів журналістики складалася і розвивалася в тісному зв'язку з політичним життям суспільства, в процесі освоєння публіцистикою своїх можливостей, зміни її завдань.
Характерна особливість становлення жанрів радіожурналістики полягає в тому, що ці процеси проходили спочатку через освоєння, а потім подолання газетних форм подачі матеріалу. До одного з проміжних, але дуже важливих етапів цього розвитку потрібно віднести радіогазету. Тісний зв'язок мовної програми 20-х років з печаткою визначалася конкретними історичними умовами і завданнями: з одного боку, необхідністю вести пропаганду засобами радіо серед широких мас, більшість яких було неграмотно, з іншого - наступністю газетного досвіду і зміною цих форм у процесі освоєння звукових можливостей радіопубліцистика. Так, у 1924-1928 роках, вже на першому етапі організації регулярного масового мовлення в СРСР, на радіо поряд з жанрами, запозиченими з друку, були поширені бесіди, лекції, доповіді, форми усного мовного спілкування, як не можна краще відповідають акустичної природі радіо.
На становлення жанрів радіожурналістики великий вплив справляло також вдосконалення мовної техніки. Поява на початку 30-х років студійної звукозапису дало новий поштовх розвитку їх структурних і виражальних можливостей. Попереднє фіксування фрагментів передачі розширювало можливості звукової документалістики, особливо у сфері монтажу. p align="justify"> Використовуючи жанри друку як основу, освоюючи специфічні можливості, зумовлені звуковий природою мовлення, розробляючи арсенал власних виразних засобів, тележурналістика створювала...