Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Новий Кримінально-процесуальний Кодекс РФ - протиріччя і прогалини

Реферат Новий Кримінально-процесуальний Кодекс РФ - протиріччя і прогалини





> Виникають вони через те, що пункт 1 і пункт 3 частини 1 статті 30 не узгоджені між собою.

Виходячи з пункту першого, суддя районного суду може розглянути справу про тяжкий злочині одноосібно, якщо по ньому не заявлено клопотання підсудного про розгляді його справи колегією з трьох суддів. Якщо ж таке клопотання заявлено, то справа розглядається колегією з трьох суддів. За наявності такого клопотання колегія з трьох суддів розглядає і справа про особливо тяжкий злочині. Але якщо такого клопотання немає, то виникає питання, а чи може суддя районного суду одноосібно розглянути справу про особливо тяжкий злочин, якщо п.1 ч.1 ст.30 прямо встановлює, що одноосібно суддя розглядає справи, максимально можливе покарання за якими не перевищує 10 років позбавлення свободи.

***

Стаття 50 передбачає в певних випадках можливість проведення слідчих дій з підозрюваним або обвинуваченим у відсутності захисника незалежно від волі і бажання підозрюваного і обвинуваченого. А стаття 52 надає обвинуваченому та підозрюваному право в будь-який момент відмовитися від захисника.

У той же час стаття 75 встановлює, що показання підозрюваного, обвинуваченого, дані в час досудового провадження у кримінальній справі за відсутності захисника, включаючи випадки відмови від захисника, і не підтверджені підозрюваним і обвинуваченим в суді, є неприпустимими доказами.

Фактично виходить, що свідчення обвинуваченого та підозрюваного, дані ними під час слідчих дій, проведених хоч і без захисника, але з дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства, при відмові в суді від цих показань, що трапляється практично по кожній кримінальній справі, не тільки не можуть бути перевірені, зіставлені з іншими доказами, оцінені, а й взагалі навіть не можуть бути досліджені під час судового розгляду, оскільки закон автоматично визнає їх неприпустимими доказами.

***

Норми КПК, регламентують порядок прийняття суддею рішення про продовження терміну утримання обвинуваченого під вартою до 18 місяців (ст.109), не встановлюють термінів збудження прокурором, слідчим або дізнавачем відповідних клопотань перед судом.

Такі терміни встановлені лише при обранні утримання під вартою в якості запобіжного заходу підозрюваному, затриманому в порядку ст.ст.91, 92 (8 годин до закінчення 48-годинного терміну затримання - ст.108 ч.3), і продовження понад 18 місяців терміну утримання під вартою обвинуваченого, який вже почав ознайомлення з матеріалами кримінальної справи (за 5 діб для закінчення граничного строку утримання під вартою - ст.109 ч.7).

Відповідно не встановлені і строки розгляду судом клопотань про продовження терміну утримання під вартою до 18 місяців. p> Частина 2 ст.109 вказує лише, що продовження терміну утримання під вартою до 6 місяців проводиться в порядку, встановленому частиною третьою ст.108. p> Але в цій частині встановлений, як уже зазначено, строк подання клопотання щодо затриманого підозрюван...


Назад | сторінка 4 з 15 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Заходи заохочення і стягнення в місцях утримання під вартою
  • Реферат на тему: Оцінка показань підозрюваного. Процесуальний порядок провадження особистог ...
  • Реферат на тему: Тактика допиту підозрюваного і обвинуваченого
  • Реферат на тему: Психологія допиту підозрюваного і обвинуваченого
  • Реферат на тему: Поняття обвинуваченого і значення залучення в якості такого